Інтелектуальна робота та її роль у формуванні нових візій повоєнного відновлення
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog13(3).2022.185-191Анотація
Досвід країн, які знайшли шляхи виходу з кризи під час війни свідчить, що велику роль у період війни відіграє державна підтримка. Сьогодні Україна та український народ переживають важкі часи, тому невирішеною залишається проблема дослідження особливостей інтелектуальної роботи та її ролі у формуванні нових візій повоєнного відновлення. Метою статті є дослідження особливостей інтелектуальної роботи та її ролі у формуванні нових візій повоєнного відновлення. Для досягнення мети визначено наступні завдання: визначити особливості інтелектуальної роботи у формуванні нових візій повоєнного відновлення; проаналізувати нові візії повоєнного відновлення. Методи. У дослідженні було використано загальнонаукові (узагальнення, порівняння, індукція і дедукція) та емпірико-теоретичні методи (аналіз, синтез). Використання системно-структурного аналізу дало можливість розмежувати основні особливості інтелектуальної роботи та її ролі у формуванні нових візій повоєнного відновлення. Результати. Встановлено, що такі країни як Німеччина, Японія, Ізраїль, Південна Корея, Хорватія відзначаються, коли йде мова про позитивний досвід економічного розвитку в контексті повоєнної відбудови країни, або успіхи в умовах постійної воєнної загрози. Встановлено, що вагому роль у здобутках відзначених країн мали спільні цінності та високий рівень суспільної консолідації, особливості національного характеру, історико-культурні традиції та візія щасливого майбутнього своєї країни як вільної, незалежної та успішної, з розвиненою економікою та гідним рівнем життя. Висновки. На основі проведеного дослідження зʼясовано, що позитивний досвід економічного розвитку в умовах постійної воєнної загрози взаємопов’язаний із державною політикою підтримки науки, освіти та інновацій; стимулюванням науково-технічних розробок та новітніх виробництв; забезпеченням синергії людського потенціалу нації та розвитку наукових досліджень. Результати можуть бути спрямовані на подальше дослідження соціальної значущості нових візій повоєнного відновлення України для забезпечення відновлення та максимальної реалізації людського потенціалу.
Посилання
Papastephanou, M. (2021). Philosophy of Education in Times of Crises and Pandemics. Education Sciences, 11(11), 687. URL: https://doi.org/10.3390/educsci11110687
Kozlova, T. A., Polyakova, J. O., Leontyeva, D. A. (2020). Formation of philosophical anthropology as a subject in higher education. Karelian scientific journal, 9. URL: 10.26140/knz4-2020-0902-0007
Collingwood, R. G. (1994). The Idea of History, Oxford: Oxford University Press.
Koyré, A. (1961). Étude d'histoire de la pensée philosophique. Les Etudes Philosophiques, 18 (1), 99 101.
Kuhn, T. S. (1962). The structure of scientific revolutions. University of Chicago Press: Chicago.
Klishh, A. V. (2017). Intelektualjna revoljucija v presovij spadshhyni predstavnykiv iii khvyli emighraciji [Intellectual revolution in the press heritage of representatives of the third wave of emigration]. Socialjni komunikaciji: teorija i praktyka, 5, 57 62.
Malyk, Ja. (2015). Informacijna vijna i Ukrajina [Information war and Ukraine]. Naukovyj visnyk «Demokratychne vrjaduvannja». URL: https://science.lpnu.ua/uk/dg/vsi-vypusky/vypusk-15-2015/informaciyna-viyna-i-ukrayina
Ghaj-Nyzhnyk, P., Chuprij, L. (2014). Nacionaljni interesy, nacionaljni cinnosti ta nacionaljni cili jak strukturoformujuchi chynnyky polityky nacionaljnoji bezpeky [National interests, national values and national goals as structural factors of national security policy]. Ghileja, 84 (5), 465–471.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
