Проблеми і перспективи взаємодії людини та штучного інтелекту
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog13(3).2022.158-168Анотація
Стаття присвячена питанню проблем взаємодії людини і штучного інтелекту, етичних аспектів функціонування штучного інтелекту. Надається визначення штучного інтелекту та пояснення різниці між слабким, сильним штучним інтелектом і суперінтелектом. Першою проблемою взаємодії людини і світу в контексті функціонування штучного інтелекту є екзістенційне питання зайвості людини внаслідок поширення штучного інтелекту. Наголошується на тому, що штучний інтелект, з одного боку, вивільняє людину від певних сфер діяльності, полегшуючи її існування, з іншого боку, робить її зайвою і в виробництві, і в особистому житті. Другою є проблема відповідальності за дії штучного інтелекту. Обстоюється думка про необхідність відповідальності людини за дії штучного інтелекту, оскільки штучний інтелект не володіє свідомістю. Третя проблема полягає в активізації феномену глупоти в суспільстві. Штучний інтелект створює умови для розумнішання одних верств населення та оглупіння інших, що може вилитися в ще більше розумову і майнову нерівність.
Посилання
Benen Steve (2020). For 14th straight week, unemployment filings top 1 million. MSNBC, June 25, 2020. https:// www.msnbc.com/rachel-maddow-show/14th-straight-week-unemployment-filings-top-1-million-n1232091.
Cole, David (2020). "The Chinese Room Argument". The Stanford Encyclopedia of Philosophy, Edward N. Zalta (ed.), https://plato.stanford.edu/archives/win2020/entries/chinese-room/.
Moor, J. (2006). The Dartmouth College Artificial Intelligence Conference: The Next Fifty Years. AI Magazine – American Association for Artificial Intelligence, vol. 27, no 4, pp. 87-91.
OECD Principles on AI. https://www.oecd.org/going-digital/ai/principles/.
Searle, J. (1980). Minds, brains, and programs. Behavioral and Brain Sciences, 3(3), 417-424. https://et3r.ektf.hu/wp-content/uploads/2014/06/minds-brains-and-programs.pdf.
Stephen Hawking warns artificial intelligence could end mankind. By Rory Cellan-Jones. https://www.bbc.com/news/technology-30290540.
Vatican joins IBM, Microsoft to call for facial recognition regulation (2020). https://www.reuters.com/article/us-vatican-artificial-intelligence/pope-to-endorse-principles-on-ai-ethics-with-microsoft-ibm-idUSKCN20M0Z1
Baranov, O.A., (2017). The Internet of Things and Artificial Intelligence: the Origins of the Problem of Legal Regulation. IT law: problems and prospects of development in Ukraine: Proceedings of the II International Scientific and Practical Conference (Lviv, November 17, 2017). Lviv: Lviv Polytechnic National University, 2017. P. 18-42 (in Ukrainian).
Dobrovolsky, J. (2014). Philosophy of Stupidity. The Story of What is Irrational. Kharkov: Publishing House "Humanitarian Center". 412 s. (in Russian).
Dobrovolska, O.V. (2019). Philosophical Analysis of the Artificial Intelligence. Studies in History and Philosophy of Science and Technology. Vol. 28, № 1. pp.10-19. http://nbuv.gov.ua/UJRN/studhphst_2019_28_1_4 (in Ukrainian).
AI Code of Ethics: Bosch Sets Out the Principles for Working With Artificial Intelligence (2020). https://www.bosch.ua/news-and-stories/ai-code-of-ethics/ (in Ukrainian).
Karpenko, Yu.V. (2019). Ethical Principles of Application of Artificial Intelligence in Public Administration. Bulletin of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine. Series: Public Administration. № 4. pp. 93-97. http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnaddy_2019_4_15 (in Ukrainian).
Karchevsky, M.V. (2017). The Main Problems of Legal Regulation of Socialization of Artificial Intelligence. IT Law: Problems and Prospects of Development in Ukraine: Proceedings of the II International Scientific and Practical Conference (Lviv, November 17, 2017). Lviv: Lviv Polytechnic National University. Pp. 93-99. http://aphd.ua/publication-369 (in Ukrainian).
Levchuk, A. (2015). Artificial Intelligence: Linguistic Aspects. ScientificBulletinoftheLesiaUkrainkaEastEuropeanNationalUniversity. Philological sciences. Linguistics. № 4. pp.203-207. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnuflm_2015_4_41 (in Ukrainian).
On Approval of the Concept of Development of Artificial Intelligence in Ukraine: Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine of December 2, 2020 № 1556-r. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80#Text (in Ukrainian).
Radutny, O.E. (2021). Self-development of Personality in the Conditions of Nootechnics. Problems of Personal Self-development in Modern Society: Proceedings of the II International Scientific and Practical Conference, March 26-27, 2021 Kharkov. Pp. 102-104 (in Ukrainian).
Franasyuk, Yu. (2018). Moral and Ethical Aspects of the Introduction of Artificial Intelligence in Today’s Globalized World. Socio-cultural and Political Priorities of the Ukrainian Nation in the Context of Globalization. Ternopil: TNEU. pp. 130-132 (in Ukrainian).
Harari, Yuval Noah (2018). 21 Lessons for the 21stCentury. Random House. 368 p.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
