Філософська думка та художня творчість західної Європи на рубежі ХІХ – ХХ століття
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog14(1).2023.182-188Анотація
Філософська думка та художня творчість два важливих прояви мислення людини, які намагаються відобразити внутрішній світ людини, проблеми взаємодії людини і суспільства. Ще із стародавніх часів людина, її мета і дії, її минуле, сьогодення та майбутнє були об’єктами художніх пошуків та філософського аналізу. В статті досліджуються процеси, що мали місце у філософсько-естетичній думці Західної Європи кінця XIX початку XX століття, які не тільки виявили спільність у світоуявленнях видатних представників мистецтва і філософії того історичного періоду, але і багато у чому, певним чином, обумовили шляхи розвитку західноєвропейського мистецтва ХХ століття. Характерною і важливою тенденцією філософсько-естетичної думки став перехід від захоплення природознавством до естетичної діяльності, до трансформації філософії мистецтва, до намагання дискредитувати інтелект, проголосити естетичну діяльність заповідною зоною ірраціонального, містичного явища суспільного життя, що обумовили такого роду трансформацію філософії, мистецтва, природознавства. Здійснюється величезний вплив і на художньо-творчу практику, яка, відобразила своїми образними структурами відчуття, переживання і інтерпретації даного історичного періоду, як період кризи, розладу цілісності буття, самої людини, боязкого і суперечливого розшарування її духовних сил, зламу суспільних відносин. Рубіж ХІХ – ХХ ст. став у духовному житті Західної Європи еталоном суттєвого зламу укорінених уявлень і форм, вироблених у процесі розвитку суспільної свідомості. А філософія, художня творчість є важливими складовими частинами духовної культури суспільства, і є своєрідним барометром «віяння» моди, що охоплює широкі сфери емоційно-психологічного чинника духовного життя суспільства.
Посилання
Berhson A. Tvorcha evoliutsiia. [Creative evolution.] Kyiv: Vyd-vo Zhupanskoho, 2011. 320 s.
Levchuk T., Yastrubetska H. Dyfuziia styliv yak oznaka modernistskoi poetyky: naturalizm y ekspresionizm v poezii Todosia Osmachky. Volyn filolohichna: tekst i kontekst. [Diffusion of styles as a sign of modernist poetics: naturalism and expressionism in the pose of Todosii Osmachky. Volyn philological: text and context.] 2022. Vyp. 33. S. 261–274.
Poliuha V. Filosofiia muzyky (formy i metody osmyslennia muzychnoho buttia). Aktualni pytannia humanitarnykh nauk. [Philosophy of music (forms and methods of making sense of musical existence). Current issues of humanitarian sciences.] 2022. T 2. Vyp. 48. S. 36–42.
Sabakar S. Sotsiokulturni chynnyky formuvannia obrazu liudyny v mystetstvi. [Sociocultural factors of the formation of the image of a person in art.] Zbirnyk naukovykh prats «Ukrainska akademiia mystetstva». 2022. Vyp. 32. S. 125–130.
Savonova H. Ontolohiia dobra i zla ta problema svobody vyboru khrystyianynom u filosofskykh mirkuvanniakh S. Kierkehora. Naukovo-teoretychnyi almanakh Hrani. [The ontology of good and evil and the problem of the Christian's freedom of choice in the philosophical reflections of S. Kierkegaard. Scientific and theoretical almanac Grani.] 2019. Tom. 22 (1). S. 110–116.
Froid Z. Po toi bik pryntsypu zadovolennia. Ya i Vono. [On the other side of the pleasure principle. Me and It.] Andronum, 2021. 84 s.
Kholodynska S.M. Filosofski zasady frantsuzkoi humanistyky: dosvid kintsia KhIKh – pershoi polovyny KhKh stolittia. Ukrainska kultura: mynule, suchasne, shliakhy rozvytku. [Philosophical foundations of French humanism: the experience of the end of the 19th - the first half of the 20th century. Ukrainian culture: past, present, development paths.] 2020. Vyp. 35. S. 20–27.
Shchokina O. Intuitsiia ta ironiia yak zasoby piznannia v teoriiakh adeptiv mystetstva ukrainskoho avanhardu pochatku KhKh stolittia. Doksa. [Intuition and irony as means of knowledge in the theories of art adepts of the Ukrainian avant-garde of the beginning of the 20th century.] 2020. Vyp. 2 (34). S. 134–142.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).