Методологічні аспект професійної підготовки майбутніх фахівців

Автор(и)

  • Д. Е. КІЛЬДЕРОВ

Анотація

У статті проаналізовано поняття методологія як система принципів і методів формування абстрактно-логічного, категоріально-понятійного апарату, вища форма узагальнення, що розкриває взаємодію об’єкта і суб’єкта пізнання, а також вчення про цю систему. Розглянуті три рівні методологічних знань: філософський; загальнонауковий; конкретно-науковий. Обґрунтовано, що в основі філософського рівня методологічних знань знаходяться універсальні категорії і філософські закони (єдності і "боротьби" протилежностей, заперечення-заперечення, переходу кількісних змін в якісні). Встановлено, що основою методологічних знань які стосуються педагогіки є знання про підходи і уміння їх доцільного використання в педагогічній практиці.

Завантаження

Опубліковано

2018-07-28

Номер

№ 267 (2017): Науковий вісник НУБіП України. Серія "Педагогіка, психологія, філософія"

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).