Декілька слів про Юнга, самість і мандалу
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog2020.01.071Анотація
Намагаючись примирити континуальність буття з дискретністю свідомості, сучасні шукачі істини апелюють до східних містичних вчень, які виходять з ідеї єдності всіх речей та сингулярності світу. Для аналітичної психології подолання відчуження людини від світу і самої себе полягає у поверненні до своєї Самості. К. Г. Юнг вважав реінтеграцію особистості необхідною умовою вирішення духовних, соціальних, етичних, політичних проблем, які постали перед людством. Подібний процес є основою для цілісності психіки. Для успішної реінтеграції потрібне центрування, тобто об’єднання з усім існуючим в одне органічне ціле. Спостерігаючи за своїми пацієнтами, психоаналітик зробив висновок, що ідея центрування є архетипною для духовного полюсу несвідомого. Метою його терапії було досягнення Самості в процесі індивідуації, тобто реінтеграції інстинктивного і духовного полюсів психіки. Процес індивідуації схожий на реінтеграційний процес в філософії Йоги, який символізується мандалою, що реінтегрує сприйняття світу, допомагає людині об’єднатися з тотальною космічною реальністю. На думку К. Г. Юнга, мандала – це універсальний психічний образ, символ Самості, глибинної сутності людської душі. К. Г. Юнг вважав, що досягнення Самості є природним процесом, зміст і мета якого з самого початку закладені в особистості. Питання, поставлені великим психоаналітиком, підштовхують нас до пошуку самих себе, золотої середини в собі, своїх вчинках і поглядах. Порятунок людини у сповненому конфліктів сучасному світі полягає у відчутті духовної єдності людства як цілого, що є вищим проявом духовної єдності Всесвіту. Це стає можливим завдяки поверненню до нашої Самості. Метою статті є аналіз юнгіанської концепції Самості в контексті східних релігійно-філософських вчень.
Посилання
Alcaro, A., Carta, S., & Panksepp J. (2017). The Active Core of the Self: Neuro-Archetypical Perspective on the Foundations of Human (and Animal) Subjec-tivity. Frontiers in Psychology, 8, 1424. doi: 10.3389/fpsyg.2017.01424.
https://doi.org/10.3389/fpsyg.2017.01424
Barrett W. (1990). Irrational Man: A Study in Existential Philosophy. New York: Anchor Books Editions, 314.
Cairns G. E. (1962). The Philos-ophy and Psychology of the Oriental Manda-la. Philosophy East & West, 11(4), 219-229.
https://doi.org/10.2307/1397024
Danylova T. (2014). Approaching the East: Briefly on Japanese Value Orienta-tions. Research Revolution. International Journal of Social Science & Management, II(8), 4-7.
Danylova T. (2015). The Way to the Self: The Novel "Steppenwolf" Through the Lens of Jungian Process of Individuation. Anthropological Measurements of Philosoph-ical Research, 7, 28-35. https://doi.org/10.15802/ampr2015/4339.
https://doi.org/10.15802/ampr2015/43391
Danylova T. V. (2017). Eastern Mysticism and Timothy Leary: Human Be-yond The Conventional Reality. Anthropolog-ical Measurements of Philosophical Re-search, 11, 135-142. doi 10.15802/ampr.v0i11.105498
https://doi.org/10.15802/ampr.v0i11.105498
Danylova T. V. (2017). Searching for the True Self: The Way of Nondual Wis-dom. Anthropological Measurements of Phil-osophical Research, 12, 7-15. doi 10.15802/ampr.v0i12.119069.
https://doi.org/10.15802/ampr.v0i12.119069
Franz, von M. L. (1964). The process of individuation. In: Jung, C. G. (ed), Man and his Symbols, Anchor Press, 158-229.
Horner I. B., Snellgrove, D. Waley, A. Conze, E. (Eds). (1995). Bud-dhist Texts Through the Ages. Oneworld Publications; New Ed edition, 324.
Ilmiyah L. (2017). James's and Sophie's Individuation Process in Steven Herrick's Black Painted Finernails. Litera Kul-tura, 5(3), 110-117.
Jung, C.G. (1980). The Arche-types and The Collective Unconscious. Read, H., Fordham, M., Adler, G., McGuire, W. (Eds). Bollingen Series XX. The Collected Works of C.G. Jung. Complete Digital Edi-tion. Volume 9, Part 1. Princeton University Press, 589. Retrieved from https://www.jungiananalysts.org.uk/wp-content/uploads/2018/07/C.-G.-Jung-Collected-Works-Volume-9i_-The-Archetypes-of-the-Collective-Unconscious.pdf
Jung, C.G. (1982). The Spirit of Psychology. Spirit and Nature: Papers from the Eranos Yearbooks. Princeton University Press, 498.
Jung, C.G. (2017). Modern Man in Search of a Soul. Baynes, C.F., Dell, W.S. (Trans). Martino Fine Books, 294.
Kishbaugh, G. (2016). Becoming Self: A Jungian Approach to Paradise Lost. Masters Theses. Retrieved from http://scholarworks.gvsu.edu/theses/808
Knapp B. L. (1984). A Jungian Ap-proach to Literature. Southersn Illinois University Press, 424.
Masao A. (1985). The Self in Jung and Zen. The Eastern Buddhist, 18(1), 57-70.
Rowland, S. (2018). Jungian Literary Criticism: The Essential Guide. Routledge, 220.
https://doi.org/10.4324/9781315561752
Smythe, W.E. (2013). The Dialogical Jung: Otherness Within the Self. Behav-ioral Sciences, 3(4), 634-646.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).