Вплив стресу на професійну діяльність професорсько-викладацького складу та управління стресом у закладах вищої освіти
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog2021.03.006Анотація
Предметом дослідження у статті є проблема стресу у професійній діяльності наукового персоналу закладу вищої освіти. В статті розглянуто сучасні наукові погляди на проблему стресу та стресостійкості. Причини, прояви, наслідки професійного стресу викладача університету проаналізовано на основі даних соціологічного дослідження, проведеного серед викладачів Національного університету біоресурсів та природокористування України. У статті представлено результати дослідження впливу професійного стресу на професійну діяльність викладачів. Доведено, що професійна діяльність викладача супроводжується численними стресовими факторами, які визначають професійний стрес і негативно впливають на ефективність професійної діяльності. Відзначено, що порушення адаптаційних механізмів, низька стресостійкість з тривалим хронічним впливом стресових факторів призводить до низки психосоматичних захворювань. Досліджено стратегії подолання поведінки у стресових ситуаціях серед науково-педагогічного персоналу НУБіП України. Виявлено особливості подолання професійного стресу серед педагогів із різним рівнем стресу. Встановлено гендерні особливості викладачів вищої школи: висока схильність жінок до стресу, що обумовлена їх прагненням до успіху в професійній кар’єрі та особистому житті, а також високий рівень розвитку стресу серед молодих викладачів, оскільки вони прагнуть завоювати авторитет серед студентів. Виявлено, що професійний стрес серед педагогів із досвідом роботи пов’язаний переважно з численними освітніми реформами та посиленням вимог. Відзначено важливість стресостійкості, яка пов'язана з вродженими якостями, але може бути посилена компетентним плануванням та адміністративними обов'язками, створенням ефективного робочого середовища керівниками факультетів та кафедр, роботою психологів та самих викладачів.
Посилання
Ehorov, A. (2001). Psihophiziolohiia unstvennoho truda [Psychophysiology of mental activity]. Nauka, pp. 33-62.
Koks, T. (2001). Stress [Stress]. Medicina, pp. 132-139.
Levi, L. (1989). Psihosomaticheskie zabolevaniia kak sledstvie professionalnoho stressa. [Psychosomatic diseases as a consequence of professional stress], 152
Lazarus, R. (2010). Teoriia stressa i psihophiziolohicheskie issledovaniia [Theory of stress and psychophysiological research]. Medicina, 420 p.
Markov, V. (2010). Stress. [Stress], 240 p.
https://doi.org/10.1016/S8756-5005(10)79271-4
Peisahov, N. (1994). Zakonomernosti dinamiki psihicheskih iavlenii. [Regularities of the dynamics of mental phenomena]. KHU, 390 p.
Ellis, A. (2002). Humanisticheskaia psihoterapiia. Ratsionalno-kohnitivnii podkhod [Humanistic psychotherapy. Rational-cognitive approach]. EKSMO-PRESS, 272 p.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).