Гносеологічна проблема як предмет метафізичного дискурсу

Автор(и)

  • L. A. Chekal Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.31548/hspedagog2021.04.133

Анотація

Подано аналіз гносеологічних метафізичних дискурсів в їх генезі: від часів античної філософської думки, де і містяться витоки проблематики, - до епістемологічних напрямів ХХ сторіччя. Розглянуто особливості метафізики як гносеології, яка розгортає інтерпретації процесу пізнання в контексті певних меж і можливостей у співвідношенні «людина – світ». Окреслена специфіка метафізичних підходів до проблеми істини. Процес пізнання тлумачиться як специфічний різновид духовної діяльності індивіда, а знання розглядається як інформація про світ, яка існує у формі певної реальності – ідеального конструкту дійсності. Пізнання та знання різняться одне від іншого як процес і результат. Гносеологію маєм мислити як чисельні спроби відповісти на фундаційне питання: яким є світ? Чи він є таким, як я його сприймаю, чи він є іншим, і до його сутності я потрапити не спроможний?

Посилання

Hehelʹ H.V.F. Nauka lohyky. Tom 2. Moskva: Myslʹ, 1971. 248 s.

Kant I. Refleksiyi do krytyky chystoho rozumu. Pereklad z nimetsʹkoyi: I. Burkovsʹkyy. Kyyiv: Yunivers, 2004. 464 s.

Khaydehher M. Vremya y Bytye. Moskva: Respublyka, 1993. 447 s.

Prychepiy YE. M., Cherniy A. M., Chekalʹ L. A. Filosofiya. Pidruchnyk. Vyd. 3-tye. Kyyiv: Akademvydav, 2009. 592 s.

Fykhte Y. H. Fylosofskye poyzvedenyya. Moskva: Akademycheskyy proekt, Haudeamus, 2013. 504 s.

Завантаження

Опубліковано

2021-12-17

Номер

Том 12 № 4 (2021)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).