Критичне мислення як «soft skill» для людини ххі століття
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog13(2).2022.99-104Анотація
Останнім часом в загальний вжиток ввійшли такі словосполучення як логічне мислення, аналітичне мислення і критичне мислення. Ці поняття з кожним днем набувають все більшої актуальності, адже це необхідні навички сучасної людини, яка бажає досягти успіху. Зміни, які відбуваються в виробничій, соціально-економічній, культурній та інших сферах знаменували собою зміни в способі мислення, сформували інше світорозуміння, змінили відношення до діяльності, яка трансформує світ і суспільство. Виклик для людини ХХІ століття – це постійна трансформація і адаптація власного мислення до мислення інших, при цьому не забуваючи про істинність, ясність, точність та зрозумілість. Критичне мислення – це складний динамічний процес, в якому людина застосовуючи своє «раціо» вчиться піддавати сумніву інформацію, висувати тези, шукати їх підтвердження, знаходити слабкі та сильні аргументи, і найголовніше приймати зважені та обґрунтовані рішення. Ми маємо визнати, що мислення є надскладним психологічним процесом без якого не можливе існування людини, мислення забезпечує пізнавальний процес у людини, але крім цього здійснює перетворення та вдосконалення знань в ході історичного та культурного розвитку людини. Поряд з історичним самовдосконаленням мислення постають такі якості мислення як критичність та логічність. Критичне мислення вимагає певних вмінь, а саме вміння виділити протиріччя та суперечності, а також знаходити достовірні висновки, та вибудовувати свої думки на ґрунті фактів та знання. Словосполучення «критичне мислення» розуміється як можливість застосовувати все вище перераховане на практиці, тобто обґрунтовувати, аналізувати, інтерпретувати, оцінувати та робити зважені висновки. Сучасна людина має піддавати сумніву уставлені думки та судження, має вміти грамотно та аргументовано вести діалог, визначати суть проблеми і шукати альтернативні шляхи вирішення, необхідним має стати вміння відрізняти факт, який зажди можна підтвердити від припущення та особистої суб’єктивної думки, саме тому дана стаття присвячена аналізу питання критичного мислення в системі освіти України, що важливо для сучасного українського суспільства.
Посилання
Gleason W. (2002) Ukrainian Higher Education in Transition: Perspectives and Policy Implications / Conference Proceedings “Democracy and Education”, June 1-2, 2001, Kyiv, Ukraine. Washington, D. C. : Montclair State University Global Education Center, Literal Books.
Gregory M. (2004) Practicing Democracy: Social Intelligence and Philosophical Practice / International Journal of Applied Philosophy, 18(2), 161-174.
Lohika: Navchalnyi posibnyk (Logic: Textbook) (2020) / S.V. Storozhuk, I.M. Hoian, I.S. Matviienko. Kyiv: Vadeks. – 370 s. [In Ukrainian]
Matviienko I.S. (2020). Teoriia arhumentatsii: formalna contra neformalna lohika (Theory of argumentation: formal versus informal logic)// Multiversum. Philosophical Almanac, 1(1), s. 98-107. [In Ukrainian]
Matviienko I. S. (2020) Elementy erystyky v sotsial'niy komunikatsiyi (Elements of heuristics in social communication) // Naukovyy zhurnal «Humanitarni studiyi: pedahohika, psykholohiya, filosofiya», № 3, Vypusk 11(3), s. 47-51. [In Ukrainian]
Tyahlo O. (2017) Dosvid zasvoyennya krytychnoho myslennya v ukrayins'kiy vyshchiy shkoli (Experience of mastering critical thinking in Ukrainian higher school)// Filosofiya osvity. Philosophy of Education. № 2 (21). – S. 240-257. [In Ukrainian]
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).