Структура споріднення К. Леві-Строса: теорія і критика
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog13(2).2022.105-115Анотація
У статті показано, що жорстка феміністична критика запропонованої К. Леві-Стросом структури споріднення, хибує поверховістю та нерозуміння суті та перспектив запропонованих вченим ідей. Попри те, що окремі положення його вчення, за певних умов, могли стати основою формування теорій жіночого гноблення, у цілому обґрунтована вченим структура споріднення має вагомий потенціал для пояснення особливостей родинних взаємин, і тим самим стає концептуальною основою для спростування тих освітніх програм, котрі несуть в собі приховану дискримінацію і чоловіків, і жінок. Зокрема, вчений доводив, що в основі соціальності лежить характерна для ранніх суспільств практика обміну жінками, як відповідна форма первісної комунікації, що, у свою чергу, не має ніякого стосунку до пригнічення жіночої статі. Навпаки, як зазначає вчений, вона виражає готовність групи до комунікації та обміну безумовними цінностями. З огляду на те, що в первісних суспільствах, зазвичай, чоловіки обмінюються жінками, базова структура споріднення за К. Леві-Стросом може бути зведена до чотирьох основних елементів: брат, сестра, батько, син, взаємини між якими задають основні моделі родинних відносин і підпорядковані незмінній соціальній граматиці. Згідно з нею, відносини між братом матері і племінником так само пов’язані з відносинами між братом і сестрою, як відносини між батьком і сином з відносинами між чоловіком і дружиною. Тобто, знаючи особливості відносин в одній відомій парі, ми можемо робити висновки про відносини в іншій парі. Виявлена соціальна граматика має серйозний пояснювальний потенціал у процесі аналізу сучасних родинних відносин, навіть попри те, що в сучасному світі родинний статус дядька помітно знецінився та набув символічного характеру, внаслідок посилення патріархальних зв’язків. Адже, попри хиби та можливі відхилення, вона дає підстави для спростування поширених у сучасному інтелектуальному дискурсі тверджень щодо засадничої ролі жінки у формуванні емоційно-психологічної атмосфери в сім’ї, в середині якої обидві статі однаково володіють одна одною.
Посилання
Aubenque P. (2001). Le conflit actuel des interpretations: analytique ou herméneutique?. Zarka, Yves Charles. Comment écrire l`histoire de la philosophie?. Paris: PUF, 2001, Рр. 45–58.
Bourdieu P. (2005). Sotsialnoe prostranstvo: polya i praktiki. [Social space: fields and practices]. St.-Petersburg, Aleteyya, 576.
Caws P. (1988). Structuralism: the art of the intelligible. Atlantic Highlands, NJ: Humanities Press International, xiv+276 p.
Collins J. (2001). Parallel structures: André Leroi-Gourhan, Claude Lévi-Strauss, and the making of French structural anthropology. History of the Human Sciences, 34(3-4). Рр. 307-335. doi:10.1177/0952695120911531
Dyurkgeym E. (2018.). Elementarnyie formyi religioznoy zhizni: totemicheskaya sistema v Avstralii. [The Elementary Forms of the Religious Life: the totemic system in Australia]. Moskva, Elementarnyie formyi, 808.
Godelier М. (2017). Claude Lévi-Strauss: A Critical Study of His Thought. Verso, 560 .
Hoian I., Storozhuk S, Fedyk O. (2019.). Conceptual modern gender policy challenges. Cherkasy university bulletin: philosophy, 2. Pp. 15-23.
Levi-Stross K. (2001). Strukturnaya antropologiya. [Structural anthropology]. Moskva, EKSMO-Press, 512.
Léon J. (2013). Historiographie du structuralisme généralisé. Etude comparative. Les dossiers de HEL. Pаris, SHESL, № 3, Pp. 1-23.
Mitchel Dzh. (2004). Svyatoe semeystvo. [Holy Family]. Sovremennaya literaturnaya teoriya. AntologIya. [Modern literary theory. Anthology]. Moskva, Flinta: auka, 156-190.
Meletinskiy E. (2000). Poetika mifa. [Poetics of myth]. Moskva, Vostochnaya literatura, 407.
Odrin O. (2018). Rabska pratsia u silskomu hospodarstvi Olviiskoho polisa: do postanovky problem [Slave labor in the agriculture of the Olbia polis: before the problem statement ]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal,3, 4-22.
Pavlychko S. (2002). Teoriia literatury. [Theory of literature.]. Kyiv, Osnovy, 679.
Rubin G. ( 2000). Obmen zhenschinami. Zametki o «politicheskoy ekonomii» pola. [Exchange of women. Notes on the "Political Economy" of Gender]. Hrestomatiya feministskih tekstov. St.-Petersburg, Dmitriy Bulanin, Pp. 89-138.
Santucci J.-F., Doja A., Capocchi L. (2020). A Discrete-Event Simulation of Claude Lévi-Strauss’ Structural Analysis of Myths Based on Symmetry and Double Twist Transformations. Symmetry, 12, 1706. https://doi.org/10.3390/sym12101706
Segovia C. (2019). Re-theoresing the Social and its Models after Levi-Strauss and Pierre Clastres's Study of Stateless Social Assemblages. Anarchist Studies, 27(2), Рр. 41-52.
Storozhuk S., Hoian I.M., (2018). Henderna rivnist u tranzytyvnykh suspilstvakh: problemy i perspektyvy. [Gender equality in transitive societies: problems and prospects]. Scientific Journal of Nules Of Ukraine. Series: Liberal Arts, 280. 18-29.
Filiz A. (2020). Subverting Lеvi-Strauss’s structuralism: reading Gender Trouble as Twisted Bricolage. Humanitas, 8(16). Рр.171-186.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
