Інтерпретативний підхід як основа формування професійного інтелекту майбутніх перекладачів
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog15(1).2024.68-74Анотація
Стаття присвячена теоретичним і практичним питанням формування професійного інтелекту майбутніх перекладачів. Феномен «професійний інтелект перекладача» розглядається як елемент системи когнітивних навичок з власною структурою. Інтелект людини – це психічний процес, який за моделлю П. Гілфорда тлумачиться як здатність обробляти інформацію. Професійний інтелект перекладача виконує роль процесора, до основних функцій якого входять сприймання, осмислення та девербалізація вхідного повідомлення дискурсу на основі психофізіологічних механізмів інтелектуальної компетенції: пам’ять, увага, уява, осмислення. Засобом формування описаної когнітивної навички нами обрано інтерпретативну теорію перекладу. Ця модель перекладацької діяльності орієнтована на перехід між одномовними комунікаціями та передачу задуму вихідного повідомлення, а не значень мовних одиниць. Такий підхід, на нашу думку, якнайкраще ілюструє інтенцію поняття перекладу з мови на мову (у нашому випадку – з сенсу на сенс) і відрізняє його від установок, прописаних у програмах для машинного перекладу. Операції, що їх виконує інтелект перекладача, - сприймання, осмислення, обробка та розуміння – формуються за нашою організаційно-дидактичною моделлю на доперекладацькому етапі – період, коли перекладач виступає у ролі активного читача. У цей момент відбувається психологічно-ментальна підготовка перекладача до ревербалізації, породження нового тексту-дискурсу на основі формальних елементів іншої мови. Продуктом інтелектуальної обробки вихідного висловлювння перекладачем має стати мислиннєва субстанція, сутність якої підлягатиме згодом транскодуванню. Здійснення описаного етапу перекладу є функцією професійного інтелекту перекладача.Посилання
Boiko Ia. (2021). V. Modeli perekladu v teorii perekladoznavstva [Translation Models in Translation Studies]. Innovative Pathway for the Development of Modern Philological Sciences in Ukraine and EU Countries: Collective monograph. Vol. 1. Riga: “Baltija Publishing”, 1–18. [in Ukrainian].
Volchanska M. D. (2010). Zmist poniattia «kompetentsia» i «kompetentnist» u haluzi metodyky navchannia [Competency and Competence in Teaching Techniques]. Vykladannia mov u vyschykh navchalnykh zakladakh osvity. Vypusk 17. 23-29. [in Ukrainian].
Honcharenko L. O. (2017). Sutnist poniattia «pereklad» v mizhdystsyplinarnomu ta perekladoznavchomu aspektakh [Translation in Interdisciplinary and Translation Aspects]. Molodyi vchenyi. № 11 (51). 196-201. [in Ukrainian].
Lungu L. V. (2017). Profesiinyi intellect kerivnyka vuschoho navchalnoho zakladu iak chynnyk iakisnoho upravlinnia VNZ [An Educational Institution Leader’s Professional Intellect as a Factor of an Effective Management]. Zbirnyk naukovykh prats «Pedahohiczni nauky». Tom 3 № 75. 60-63. [in Ukrainian].
Mamrak A. V. (2009).Vstup do teorii perekladu: navchalnyi posibnyk [Translation Theory Basics: study guide]. K.: Tsentr uchbovoi literatury, 304. [in Ukrainian].
Muzhel D. S. (2023). Pedhotovka maibutnikh perekladachiv u zakladakh vyshchoi osvity Frantsii iz vykorystanniam osobystisno orientovanykh tekhnolohii navchannia [Training Would-be Translators by Institutions of Higher Education in France Using Personality Oriented Techniques]. Dys. …d-ra filosofii: 011 / Universytet Hryhoriia Skovorody v Pereiaslavi. Pereiaslav, 243. [in Ukrainian].
Skyba K. M. (2014). Perspektyvy implementatsii ievropeiskikh pidkhodiv do formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh perekladachiv u vyshakh Ukrainy [Prospects of Implementing European Approaches of Forming Would-be Translators’ Preofessional Competence by Institution of Higher education in Ukraine]. Pedahohiczni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii. № 3. 61-70. [in Ukrainian].
Tarasenko R. O. (2015). Formuvannia informatsiinoi kompetentnosti maibutnikh perekladachiv dla ahrarnoi haluzi: teoriia i praktyka: monografiia [Forming Would-be Agrarian Translators’ Information Competence: theory and practice: monograph]. K.: TSP «KOMPRINT», 394. [in Ukrainian].
Chernovatyi L. M. Metodyka vykladannya perekladu yak specialnosti [Method of translation teaching as a speciality]. Vinnytsya: Nova knyha, 2013. 376 p.
Davis K, Christodoulou J., Seider S., Gardner H. The Theory of Multiple Intelligences. Cambridge Handbook of Intelligence. Chapter 24. Cambridge University Press. P. 485-503.
Deliste J. (1980). L’Analyse du discours comme méthode de traduction. Ottawa: Les Presses de l'Université d'Ottawa. 271 p.
Dueck G. (2011). Professionelle Intelligenz. Worauf es morgen ankommt. Berlin: Eichborn Verlag. 256.
EMT Competence Framework – European Commission. URL: https://commission.europa.eu/system/files/2022-11/emt_competence_fwk_2022_en.pdf (дата звернення: 14.12.2023)
Gardner, H. (2006). Multiple intelligences: New horizons. New York, NY: Basic Books. 320 p.
Gile D. (2005). La traduction. La comprendre, l’apprendre. Paris: Presses Universitaires de France. 281.
Guilford, J. P. (1967) The nature of human intelligence. New York: McGraw-Hill. 538 p.
Hewson L., Martin J. (1991). Redefining translation: The interpretive approach of translation: Variational approach. L.; N.Y. 276 p.
Hui Wang. A study on the Interpretative Theory from the Perspective of Culture. URL: https://www.atlantis-press.com/proceedings/mmetss-19/125919587 (дата звернення: 14.12.2023).
Lederer M. (1994). La traduction aujourd’hui. Le modèle interprétatif. Paris: Hachette. 225 p.
Newmark P. (1991). About translation. Clevedon: Language Arts & Disciplines. 184 p.
Seleskovicz D., Lederer M. (1989). Pédagogie raisonnée de l'interprétation. Paris: Didier Erudition. 281 p.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
