Детермінанти генези цифрової культури
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog15(1).2024.119-125Анотація
Актуальність дослідження зумовлена об’єктивними факторами й реаліями сьогодення, з-поміж яких: зростання впливу технологій на соціум і людину, невідповідність швидкості революційних перетворень у цифровому середовищі з еволюційними змінами інтелекту індивідуума, редукція соціальних зв’язків і зміцнення тенденцій індивідуалізму, підвищення ролі алгоритмізації, зростання масштабів фатичного спілкування та багатьох інших, що спонукають до всебічного вивчення феномену цифрової культури. Метою статті є проаналізувати основні підходи до розуміння генези цифрової культури. Досягнення декларованої мети передбачає виконання таких завдань: дослідити аспекти та рівні цифрової культури, визначити етапи її становлення, охарактеризувати підходи до трактування її сутності та розвитку, окреслити перспективи подальших досліджень. У сучасній науковій думці поняття «цифрової культури» виходить за межі технологічної або цифрової галузі й охоплює широке коло культурологічних, соціогуманітарних, комунікативних, ціннісних, етичних та інших аспектів. У цьому дослідженні цифрову культуру розглядаємо як систему механізмів соціальної інтеграції та духовного виробництва, засновану на використанні цифрових технологій, що визначає спосіб життя та ціннісно-нормативні орієнтири людей. Змістовним джерелом цифрової культури є унікальний набір культурних детермінант генези цифрової культури: раціоналізм, індивідуалізм, капіталізм як економічна система виробництва та мілітаризм. Проблему генези цифрової культури як процесу, в якому можна простежити причини виникнення і розвитку цифрової культури, розглядають крізь призму різних підходів, найвідомішими з яких є: технологічний і культурний детермінізм, критичний і системний підходи тощо.
Посилання
Astafiev, O.A. (2014). Pytannia rozvytku tsyfrovoi kultury ukrainskoho sotsiumu: analitychna zapyska [Issues of the development of digital culture of the Ukrainian society: policy brief]. Available at: https://niss.gov.ua/doslidzhennya/gumanitarniy-rozvitok/pitannya-rozvitku-cifrovoi-kulturiukrainskogo-sociumu.
Balalaieva, O. Yu. (2023). Etychnyi dyzain i tsyfrove suspilstvo: refleksiia diialnosti liudyny v suchasnomu sviti [Ethical design and digital society: reflection of human activity in the modern world]. Humanitarian studios: pedagogics, psychology, philosophy, 14(1), 8-15.
Balalaieva, O. (2023). Tsyfrovi trendy v suchasnomu mediaprostori: sotsiokulturnyi i tekhnolohichnyi aspekty [Digital Trends in the Modern Media Space: Sociocultural and Technological Aspects]. International journal of philology, 14(1), 82-92.
Voronkova, V.H. & Nikitenko, V.O. (2022). Filosofiia tsyfrovoi liudyny i tsyfrovoho suspilstva [The philosophy of digital man and digital society]. Zaporizhzhia: Helvetyka.
Havrilova, L., & Topolnyk, Ya. (2017). Tsyfrova kultura, tsyfrova hramotnist, tsyfrova kompetentnist yak suchasni osvitni fenomeny [Digital culture, digital literacy, digital competence as themodern educational phenomena]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia, 61(5), 1-14.
Hostieva, O.V. (2023). «Kulturnyi determinizm»: evoliutsiia teorii ta vyznachalni chynnyky [“Cultural determinism”: evolution of theory and determining factors]. Kulturolohichnyi almanakh, 2, 232-238.
Trushkina, N., & Chernukh, D. (2023). Tsyfrova kultura kompanii: utochnennia terminolohii [Digital culture of companies: clarification of terminology]. International Science Journal of Management, Economics & Finance, 2(1), 19-33.
Creeber, G., & Martin, R. (2009). Digital Cultures: Understanding New Media. New York: Open University Press.
Karpenko, O., & Namestnik, V. (2018). Digital culture: social essence and communicational constituents. Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv, 2, 51-54.
Miller, V. (2020). Understanding Digital Culture. 2nd edition. London, UK: SAGE Publications.
Rowles, D., & Brown, T. (2019). Building Digital Culture: A Practical Guide to Successful Digital Transformation. New York: Management Futures.
Williams, R. (2003). Television: Technology and cultural form. 3rd edition. Abingdon, UK: Routledge.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
