Нова етика як реакція на глобалізацію

Автор(и)

  • A. Suprun Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.31548/hspedagog15(1).2024.172-179

Анотація

Актуальність. У сучасному геополітичному просторі найбільш актуальним  є  питання національної безпеки окремих держав в умовах різних форм геополітичної експансії.  Україна перебуває в епіцентрі цих надскладних умов. Національна безпека нашої держави під загрозою. Соціально-політичні прогнози та глобалізаційні процеси вказують на переформатування свідомості не тільки окремої нації, а  й цілого світового товариства. Культури  народів всієї планети Земля перебувають під потужним впливом глобалізаційних процесів. Метою статті є аналіз очікуваних та неочікуваних змін, які ми отримаємо в результаті цього масштабного і багатоаспектного процесу.  особливо – появу нової етики як реакції на глобалізацію. Тож головними завданнями є визначення можливих інтерпретацій глобалізаційних процесів в умовах геополітичної експансії, основних маніпулятивних складових: політика, економіка, мас-культура, мас-медіа;  аналіз наслідкових явищ, таких як: деформована свідомість індивідів та суспільства в цілому, криза розуміння себе у глобалізаційному світі, ризики втрати ідентичності. В результаті дослідження було виявлено, що появу нових наративів, норм,  приписів  ми пов’язуємо з появою нової етики, яка стане основним регулятором у межах  цивілізованої глобалізації. Як висновок, можна стверджувати, що найважливішою проблемою залишається місце людини та її взаємозв’язків у світі тотальної глобалізації.

Посилання

Atkinson A. (2002). Globalisation and the European welfare state at the opening and the closing of the twentieth century. H. Kierzkowski (Ed.). Europe and Globalisation. New York: Palgrave‐MacMillan, 249‒273.

Berger S. (2002). Globalisation and politics. Annual Review of Political Science, 3, 43‒62.

Bergh A., Nilsson T. (2010). Do liberalization and globalisation increase income inequality? European Journal of Political Economy, 26(4), 488‒505.

Litvinova I., Ivanov A., Suprun A., Nitchenko A., Stets O. (2021). Impact of the pandemic on the personal freedom limitation (personal freedom includes freedom of mobility). Ad Alta-Journal of Interdisciplinary Research, 11(2), 40–44.

Neal G. A. (1998). National Trauma and Collective Memory: Major Events in the American Century. New York, London: M. E. Sharpe, 224.

Stezhko Z., Hryshchenko N., Suprun A. (2021). Freedom or Arbitrariness: A Social and Philosophic Analysis. POSTMODERN OPENINGS, 12(2), 354–366.

Storozhuk S. V., Goyan I. M., Fedyk O. V. (2018). Rol kolektyvnoi pam’iati v protsesi formuvannia natsionalnoi yednosti: ukrainskyi vymir [The role of collective memory in the process of formation of national unity: the Ukrainian dimension]. Humanitarian journal, 1, 11–22.

Suchy O. (2014). Problema kolektyvnoi travmy v ukrainskomu sotsiumi ta poshuk stratehii yii opanuvannia [The problem of collective trauma in Ukrainian society and the search for strategies to overcome it]. Scientific notes of the Institute of Political and Ethnonational Studies named after I. F. Kuras NAS of Ukraine, 6 (74), 18–32.

Завантаження

Опубліковано

2024-02-27

Номер

Розділ

Статті