Моделювання процесу формування лідерських якостей учнів основної школи засобами інтерактивних технологій.

Анотація

У статті конструюється модель формування лідерських якостей  учнів основної школи засобами інтерактивних технологій складовими елементами якої є: мета (створення умов для формування і самовиховання лідерських якостей учнів основної школи засобами інтерактивних технологій); зміст (кластер лідерських якостей, що забезпечують індивіду домінування у взаємовідносинах із однолітками); етапи формування (мотиваційний, інформаційно-пізнавальний, ціннісний, праксеологічний, рефлексивний); педагогічні умови (мотивація учнів до лідерства; забезпечення готовності педагогічного колективу основної школи до формування лідерських якостей учнів; розвиток учнівського самоврядування); форми та методи (словесні, наочні, практичні, інтерактивні: авторська тренінгова вправа «Розумний вибір між посиленням продовольчої безпеки і просуванням альтернативних джерел енергетики?, рольові ігри «Шнурочок», «Велике сімейне фото», «Три факти про себе», «Пам’ятник почуттям», «Спільний малюнок» «Передати одним словом», «Мафія» та інші); діагностичний інструментарій (анкета визначення сформованості лідерських якостей); результат (зростання рівня сформованості лідерських якостей учнів основної школи).Акцентується, що мотиваційний етап моделі передбачає формування потреб у високих досягненнях, престижі і визнанні, самореалізації. Вказується що інформаційно-пізнавальний етап моделі базується на передачі учню основної школи знань про лідерство (ситуаційна теорія, теорія ціннісного обміну, теорія сервант-лідерства), владу, прийоми психологічного впливу на соціальне оточення, методики самодіагностики і самовиховання лідерських якостей. Наголошується на тому, що ціннісний етап моделі забезпечує позитивне ставлення учнів основної школи до лідерства, як загальнолюдської та національної цінності. Відтак, передбачається формування поведінкових складових лідерських якостей учнів шляхом застосування інтерактивних технологій. Заключним етапом моделі є рефлексивно-оціночна складова, що дозволяє учню вийти на рівень самовиховання та долати дистанцію між «Я-реальним» та «Я- ідеальним».