Розвиток особистості майбутнього педагога через формування stem-компетентностей
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog15(1).2024.43-50Анотація
У статті розкриваються особливості підготовки майбутніх педагогів до освітньої діяльності, шляхом формування STEM-компетентностей. У статті розглянуто актуальне питання розвитку особистості майбутнього педагога з використанням STEM-підходу до процесу освіти. У статті досліджено вплив формування STEM-компетентностей на професійну готовність педагогів до викликів сучасності. Висвітлено ключові аспекти процесу формування у майбутнього педагога STEM-компетентностей, таких як інтеграція науки, технологій, природничо-наукової картини світу, світоглядних позицій із використанням трансдисциплінарного підходу у освітній процес, сприяючи розвитку критичного мислення та творчих навичок майбутніх педагогів. Дослідження вказує на важливість врахування STEM-компетентностей для підготовки майбутніх педагогів, забезпечуючи їхню успішну інтеграцію до освітнього середовища.
Посилання
Balik, N. R., Shmyger, G. P., & Vasylenko, Y. P. (2017). Formation of STEM competencies in the process of preparing future teachers for the introduction of STEM education. MNAU
Barna, O. V., Balik, N. R., & Shmyger, H. P. (2017). Approaches to the training of future teachers for the introduction of STEM education. DNU "Institute of Modernization of the Content of Education".
Vesela, N. O. (2017). STEM education as a promising form of innovative education in Ukraine. Academy.
Harashchenko, A. P. & Pshenichna, O. S. (2023). Formation of STEM competencies in the process of teacher training. A young scientist.
Kolomiets, A. M., & Kobysya, V. M. (2017). Implementation of elements of STEM education in the process of training future pedagogical workers. Yurinko Inter.
Lyashchuk, D. V., & Fedchyshyn, O. M. (2023). Formation of STEM competencies in the process of studying physics. Bright Books.
Masyuk O. M. (2023). Implementation of STEM education in the professional training of future primary school teachers. Kharkiv. national ped. University named after H. S. Skovorody.
Pylypenko, O. S. (2021). STEM competencies: essence and structure. Pedagogical Sciences, (3), 145-148.
Stryzhak, O. E., Slipukhina, I. A., Polisun, N. I., & Chernetskyi, I. S. (2017). STEM education: basic definitions. Information technologies and teaching aids, 62(6), 16-33.
Khomych L. O. (2012) Cultural component of teacher's professional development. PP Lysenko.
Nguyen T., Nguyen V. & Pei-Ling. L. (2020). Measuring Teachers' Perceptions to Sustain STEM Education Development. Sustainability, 12(4), 2-3.
Salcedo O. H., Carrejo D. J. & Luna. S. (2024). Engineering Praxis Ethos: Designing Experiences to Support Curricular and Instructional Improvement in STEM Education. International Journal of Education in Mathematics, Science and Technology, 12(1), 3-4.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
