Мова як головна ознака ідентичності української нації
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog13(3).2022.198-203Анотація
У статті проаналізовано зв’язок між мовою та ідентичністю. Висвітлено роль мови як джерела духовного життя народу, визначального чинника і головної ознаки ідентичності української нації. Проаналізовано взаємозв'язок мови як чинника формування ідентичності української нації. Мета статті – аналіз мовного аспекту як головною ознакою ідентичності української нації. Відповідно до Концепції державної мовної політики в Україні, державність української мови є ключовим фактором консолідації українського суспільства на всій території України, запорукою збереження національної ідентичності українського етносу та державної єдності народу України.Посилання
Azarova, L. (2018). Mova yak vyznachalʹnyy chynnyk identychnosti ukrayinsʹkoyi natsiyiyu [Language as a determining factor of the identity of the Ukrainian nation]. Naukovyy visnyk Natsionalʹnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannya Ukrayiny. Seriya «Filolohichni nauky». Vyp. 292. 24-32.
Bozhko, N. M. (2013). Ridna mova yak zasib samoidentyfikatsiyi ukrayintsiv ta etnozberihayucha skladova etnichnoyi svidomosti [Native language as a means of self-identification of Ukrainians and an ethno-preserving component of ethnic consciousness]. Zbirnyk naukovykh pratsʹ Natsionalʹnoho Naukovo-doslidnoho instytutu ukrayinoznavstva ta vsesvitnʹoyi istoriyi. K.: NNDIUVI, T. IKH. 86-94.
Vashchynsʹka, I. (2009). Osoblyvosti postmodernykh pidkhodiv do vyvchennya identychnosti [Peculiarities of postmodern approaches to the study of identity]. «HUMANITIES & SOCIAL SCIENCES 2009» (HSS-2009). LVIV, 242 -243.
Horlova, V. M. (2004). Dyskurs natsionalizmu i natsionalʹna identychnistʹ suchasnoyi Ukrayiny: osoblyvosti, rolʹ i mistse v suspilʹnykh protsesakhy [Discourse of nationalism and national identity of modern Ukraine: features, role and place in social processes]. Visnyk Kharkivsʹkoho natsionalʹnoho universytetu im. V. N. Karazina «Filosofsʹki problemy nauky i kulʹtury». Vyp. № 615yu Kharkiv, 118 -120.
Masenko, L. T. (2004). Mova i suspilʹstvo: postkolonialʹnyy vymir [Language and society: postcolonial dimension]. K.: Vyd. dim «KMA», 163.
Potebnya, O. (1992). Mova. Natsionalʹnistʹ. Denatsionalizatsiya [Language. Nationality. Denationalization] uporyad. i vstup. st. YU. Shevelʹova. Ukr. Vilʹna Akad. Nauk u SSHA. Nʹyu-York, 1992. 155.
Savytsʹka, I.M. (2014). Problemy formuvannya natsionalʹnoyi identychnosti cherez pryzmu istorychnoyi pamʺyati v suchasnomu suspilʹstvi [Problems of national identity formation through the prism of historical memory in modern society]. Hileya: naukovyy visnyk. Vyp. 87. 255–257.
Tyvodar, M. (1998). Etnolohiya: navch. posibnyk dlya studentiv istorychnoho fak [Ethnology: academic. a guide for students of the history faculty]. Uzhhorod, 577.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
