Сутність поняття «інклюзія»
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog13(3).2022.34-39Анотація
У статті здійснено аналіз наукових джерел з проблеми визначення сутності інклюзії. Автор обґрунтовано, що тлумачення поняття «інклюзія» позначає процес залучення та інтеграції людей з особливими освітніми потребами, в соціальне середовище, з рівноправною участю в усіх соціальних, освітніх, політичних та ін. програмах. Він включає розробку та застосування системи заходів для створення умов безперешкодного доступу кожного громадянина до освіти, медичних послуг, інформації, працевлаштування, житла, відпочинку, подорожей тощо, незалежно від їх психофізичних можливостей, походження, релігії, етнічної приналежності, сексуальної орієнтації, статі, матеріального становища та ін. Ефективність цього процесу залежить від визнання єдності та різноманіття людства, як джерела розвитку суспільства, як суспільної цінності, як складової суспільної довіри, як ресурсу творчого розвитку людства. Соціальний працівник як провідник ідей інклюзії в сфері спеціалізованого обслуговування та соціального захисту окремих груп і категорій населення має бути професійно підготовлений. Тому підготовка майбутніх соціальних працівників має спрямовуватись на формування інклюзивної компетентності, що в майбутньому забезпечить якісну професійну діяльність. Як кваліфікований консультант і комунікатор соціальний працівник повинен володіти сформованими світоглядними, етичними, моральними, комунікативними якостями. В аспекті формування інклюзивної культури в системі вищої професійної освіти майбутніх соціальних працівників, автор виділяє принципи інклюзії (толерантність, повагу, солідарність, безпеку).
Посилання
Zahalna Deklaratsiia Prav liudyny. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#Text
Zaierkova N. V., Treitiak A. O. Inkliuzyvna osvita vid A do Ya: poradnyk dlia pedahohiv i batkiv. Kyiv, 2016. 68 s.
Kolupaieva A.A. Inkliuzyvna osvita: realii ta perspektyvy: monohrafiia. Kyiv: Sammit-Knyha, 2009. 272 s.
Kolupaieva A.A., Savchuk L.O. Dity z osoblyvymy osvitnimy potrebamy ta orhanizatsiia yikh navchannia. Vydannia dopovnene ta pereroblene: nauk.-metod. posib. / A.A. Kolupaieva, L.O. Savchuk, K.: Vydavnycha hrupa «ATOPOL», 2011. – 274 s.
KomarO. A., & PisniakV. S. (2021). INKLIuZIIa YaK INNOVATsIINYI ShLIaKh ROZVYTKU OSVITY. Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohichni nauky, (194), 24-29. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2021-1-194-24-29
Poroshenko M. A. Inkliuzyvna osvita: navchalnyi posibnyk. – Kyiv : TOV «Ahentstvo «Ukraina», 2019. 300 s.
Tripak M.M. Dzherela finansuvannia inkliuzyvnoho VNZ: priorytetnist mistsevykh abo tsentralnoho biudzhetu. Ekonomichnyi analiz. 2017. T. 27. № 4. S. 145–151]
Shestopalova, O. P.; Bondar, K. M.; Sklianska, O. V.; Doroshenko, L. V.; Trushyk, O. V.; Zhukova, L. V.; Smekhnova, T. V. Teoriia i praktyka inkliuzyvnoi osvity [navchalno-metodychnyi posibnyk] / Uporiadnyk Bondar K. M. – [2–he vyd., dop.]. – Proekt «Pidtrymka inkliuzyvnoi osvity u m. Kryvyi Rih», 2019. – 170 s.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).