Лідерська компетентність в освіті: протистояння маніпулятивним впливам у службових відносинах
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog13(3).2022.94-102Анотація
У статті розкрито одну із важливих здатностей лідера, яка виявляється у протистоянні маніпулятивним впливам, що часто є деструктивним фактором погіршення морально-психологічного клімату колективу. Проблема лідерства осмислюється крізь призму компетентнісного підходу у системі координат теорії рис, сервант-лідерства, ситуаційної, поведінкової, мотиваційної та ціннісної теорій. Проводиться аналогія між лідером як високостатусним індивідом у групі та педагогом в університетському освітньому середовищі. Розкривається сутність поняття «маніпуляція у службових відносинах», як перехресна трансакція 3 типу (Е.Берн) та на основі морально-етичних критеріїв виділяються відмінності маніпулятивного впливу і конструктивного прихованого впливу, при якому об’єкт впливу є вигодонабувачем, так само як ініціатор упливу, що симптоматично для педагогічної взаємодії наставника і вихованця. Звертається увага на особливому виді маніпулятивних впливів у службових відносинах, що реалізуються в моделі «лідер-послідовники», «керівник-підлеглі» і випливають із феномену «покори авторитету» (С.Мілгрем) та феномену деструктивного лідерства (С.Ейнарсон). На засадах «покори авторитету» базується також конструктивний прихований впливи паритетної взаємодії у парадигмі гуманістиної педагогіки що передбачає досягнення соціальнозначимої, моральної мети підготовки особистості до життя і праці (Н.Геген). Акцентується, що лідерська компетентність протистояння маніпуляції включає вміння розпізнавати деструктивний вплив агресора, класифікувати його за сценарною лінією (Н.Нєпряхін) та добирати адекватні способи протидії (В.Шейнов, Б.Ратніков. С. Кара-Мурза). Висвітлюються не тільки специфічні способи протистояння маніпулятивним впливам, в залежності від їх виду, а й пропонуються універсальні прийоми викриття та захисту від маніпуляції шляхом активної, пасивної та контрманіпулятивної протидії.
Посилання
Hehen N., (2005). Psykholohyia manypuliatsyy y podchynenyia. SPb.: «Pyter», 203 s.
Levyn Robert, (2007). Mekhanyzmы manypuliatsyy. Zashchyta ot chuzhoho vlyianyia. Kyev, «Dyalektyka», 430 s.
Nepriakhyn N., (2021). Ya manypulyruiu toboi. Metodы protyvodeistvyia skrыtomu vlyianyiu. M., «Alpyna-Pablysher», 2021, 376 s.
Ratnykov B.K., (2020). Manypuliatsyia soznanyem. Psy-vozdeistvyia y zashchyta ot nykh. M., «Yteresnыi nauchpop», 250 s.
Kara-Murza S.H. (2009). Vlast Manypuliatsyy: 2 yzd. Akademycheskyi proekt, 382 s.
Kuzyna S. (2020). Deistvennыe manypuliatsyy. Praktycheskyi kurs. M., Akt, 2024 s.
Levytska I. M. (2014). Manipuliatsiia u mizhosobystisnii vzaiemodii: poniattia ta zmist. Visnyk Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy, 6(43), 212-217 s.
Chaldyni R. (2021). Psykholohiia vplyvu – 2. Nauka & praktyka. Per. z anhl. N.Koval. Kharkiv, Knyzhkovyi klub «Simeinoho dozvillia», 400 s.
Sheinov V.P. (2008) Psykholohyia lyderstva, vlyianyia y vlasty. SPb, Kharvest, 656 s.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).