Характеристика методів вербально-комунікативної взаємодії у соціально-психологічній діяльності
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog14(1).2023.56-65Анотація
У статті основі аналізу наукових джерел та емпіричного матеріалу схарактеризовано сучасні методи вербально-комунікативної взаємодії у соціально-психологічній діяльності. Проаналізовано дефініції ключових понять контексту «методи вербально-комунікативної взаємодії у соціально-психологічній діяльності» (метод, вербальний, комунікативний, взаємодія тощо). Методи вербально-комунікативної взаємодії у соціально-психологічній діяльності розглянуто як способи словесного взаємозв’язку між суб’єктами у сфері соціальної роботи та психологічної практики з метою отримання, обміну, коригування тощо інформації. Зазначено, що вказані методи мають застосовуватися конструктивно, тобто з максимальною користю для обох сторін комунікації у сфері соціальної роботи та психологічної практики. Закцентовано увагу на тому, що універсального методу вербально-комунікативної взаємодії у соціально-психологічній діяльності немає, оскільки кожного разу у конкретній соціально-комунікативній ситуації (обставинах комунікативної взаємодії) вибір методу буде обумовлений низкою чинників, спричинених комунікантами (соціальними працівниками, психологами та отримувачами соціально-психологічних послуг) та метою професійної комунікації. Здійснено науково-практичну інтерпретацію педагогічних методів виховання у соціально-психологічному просторі. Докладно схарактеризовано виокремлені методи вербально-комунікативної взаємодії, що становлять вербальний вплив на формування свідомості особистості у соціально-психологічній діяльності: повідомлення, пояснення, інструктування або інструктаж, розповідь, монолог, бесіда, діалог, дебати, дискусія, лекція. Надано результати експериментального дослідження виокремлених методів вербально-комунікативної взаємодії, що констатували необхідність беззаперечної підготовки соціально-психологічних працівників до організації та застосування вказаних методів.
Посилання
V. T. Busel (Ed) et al. (2007). Velykyy tlumachnyy slovnyk suchasnoyi ukrayinsʹkoyi movy. [A large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language] Irpinʹ: VTF «Perun» [in Ukrainian].
Volkova, N. P. (2003). Pedahohika: posibnyk dlya studentiv vyshchykh navchalʹnykh zakladiv. [Pedagogy: a guide for students of higher educational institutions.] Kyyiv: Vydavnychyy tsentr «Akademiya» [in Ukrainian].
Harʹkavetsʹ, S. O., Volchenko, L. P. (2021). Spilkuvannya v pedahohichnomu protsesi: navchalʹnyy posibnyk. [Communication in the pedagogical process: a study guide.] Zhytomyr: TOV «Vydavnychyy dim “Buk-Druk”» [in Ukrainian].
Honcharenko, S. (1997). Ukrayinsʹkyy pedahohichnyy slovnyk. [Ukrainian pedagogical dictionary.] Kyyiv: Lybidʹ [in Ukrainian].
Huzar, O. (2016). Komunikatyvne liderstvo kerivnykiv osvitnikh zakladiv: navchalʹnyy posibnyk. [Communicative leadership of heads of educational institutions: a study guide.] Kyyiv: DP «NVTS «Priorytety» [in Ukrainian].
Dehtyarʹova, H. S., Rudenko, L. A. (2010). Teoretychni ta metodychni osnovy rozvytku komunikatyvnoyi kompetentnosti maybutnikh fakhivtsiv sfery obsluhovuvannya: navchalʹno-metodychnyy posibnyk. [Theoretical and methodological foundations of the development of communicative competence of future specialists in the field of service: educational and methodological manual.] Kyyiv: Pedahohichna dumka [in Ukrainian].
Kobernyk, O. M. (2010). Innovatsiyni tekhnolohiyi navchannya ta vykhovannya: navchalʹnyy posibnyk. Umanʹ: PP Zhovtyy [in Ukrainian].
Osadchenko, I. I., Chyrva, H. M. (2019). Suchasna kharakterystyka metodiv vykhovannya: osobystisno oriyentovanyy pidkhid (chastyna I: metody formuvannya svidomosti osobystosti ta metody orhanizatsiyi diyalʹnosti, formuvannya dosvidu hromadsʹkoyi povedinky) [Modern characteristics of education methods: a personally oriented approach (part I: methods of forming personal consciousness and methods of organizing activities, forming experience of public behavior)]. Balkan Scientific Review – Balkan Scientific Review, 3, 2(4), 45–49.
V. M. Haluzyak, M. I. Smetansʹkyy, V. I. Shakhov (Ed) et al. Pedahohika: navchalʹnyy posibnyk. [Pedagogy: study guide.] (2003). Vinnytsya: «Knyha-Veha» [in Ukrainian].
Pometun, O. I. (2007). Entsyklopediya interaktyvnoho navchannya. [Encyclopedia of interactive learning.] Kyyiv: SPD Kulinichev B. M. [in Ukrainian].
Psykholohichnyy tlumachnyy slovnyk naysuchasnishykh terminiv. [Psychological educational dictionary of the most modern terms.] (2009). Kharkiv: Prapor [in Ukrainian].
O. I. Skopnenko, T. V. Tsymbalyuk (Ed) et al. Suchasnyy slovnyk inshomovnykh sliv: Blyzʹko 20 tys. sliv i slovospoluchenʹ. [Modern dictionary of foreign words: About 20 thousand words and phrases.] (2006). Kyyiv: Dovira [in Ukrainian].
Yahupov, V. V. (2002). Pedahohika: navchalʹnyy posibnyk. [Pedagogy: study guide.] Kyyiv: Lybidʹ [in Ukrainian].
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
