Дослідження природи свідомості: теорія схеми уваги майкла граціано та теорія глобального робочого простору Бернарда Баарса
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog14(3).2023.212-220Анотація
В статті розглядається сучасний дискурс проблеми свідомості в контексті теорій про біологічну та фізичну основу свідомості. З метою розгляду проблемних питань свідомості аналізуються два теоретичні підходи до свідомості: теорія схеми уваги Майкла Граціано та теорія глобального робочого простору Бернарда Баарса. Описуючи ключові характеристики кожного підходу, визначаються, які аспекти свідомості вони пропонують пояснити, які їх нейробіологічні зобов'язання та які емпіричні дані наводяться на їх підтримку. Дослідження теорій Майкла Граціано і Бернарда Баарса допомагає в розумінні того, як мозок створює свідомий досвід, що є ключовим в досягненні прогресу в галузі когнітивної науки та нейронауки. Розуміння природи свідомості має значення для філософських і етичних дискусій, пов'язаних з питаннями про відповідальність, самосвідомість та інші аспекти суспільного існування. Дослідження також сприяє взаємодії між різними галузями науки, такими як нейробіологія, психологія, філософія та комп'ютерні науки, що створює комплексний підхід до вивчення свідомості. При написанні цієї статті були використані такі методи: дискурс-аналіз, з метою отримання обґрунтованої інформації про теорії свідомості Майкла Граціано і Бернарда Баарса, про різні аспекти теорій свідомості, їхніх основних принципів та взаємодії з іншими теоріями. Компаративістський підхід: проведено порівняльний аналіз теорій Майкла Граціано та Бернарда Баарса, виокремлюючи їхні спільні та відмінні риси. Комплексний підхід: до написання статті було задіяно широкий спектр знань та відомостей, аби надати повний та об'єктивний огляд теорій свідомості.
Посилання
Rod Caird, Ape Man ISBN 978-0-85766-478-5 Chapter 3, “Thinking”
Dawkins R. The Selfish Gene. London: Folio Society; 2019.
Are We Really Conscious? (10 October 2014) – Michael Graziano – The New York Times
Saxe, R; Wexler, A (2005). "Making sense of another mind: the role of the right temporo-parietal junction". Neuropsychologia. 43 (10): 1391–1399
Baars BJ. A Cognitive Theory of Consciousness. Cambridge: Cambridge Univ. Press; 2000.
Bernard J. Baars, "Understanding Subjectivity: Global Workspace Theory and the Resurrection of the Observing Self" Journal of Consciousness Studies, 3, No. 3, 1996,
Graziano MSA Webb TW. The attention schema theory: a mechanistic account of subjective awareness. Frontiers in psychology. 2015:500-500. doi:10.3389/fpsyg.2015.00500
Daniel C. Dennett, "The Evolution of Consciousness," Consciousness and Emotion in Cognitive Science: Conceptual and Empirical Issues (1998) ed. Josefa Toribio & Andy Clark
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).