Колективна травма і групова ідентичність
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog14(1).2023.221-231Анотація
Стаття присвячена дослідженню природи колективної травми та соціальних наслідків травматичного досвіду. У ході дослідження показано, що колективна травма виникає як емоційна реакція групи людей на несподівані та виняткові події, що карбуються у пам’яті та руйнують усталене уявлення людей про світ і самих себе, змінюючи їхню ідентичність. Колективні травми прокладають собі дорогу повільно, проте мають доленосні наслідки: спочатку вони породжують тривогу, гнів, страх, печаль, депресію як окремої людини, так і цілої спільноти, а згодом викликають бажання помсти, що у підсумку своєму може призвести до падіння моралі та росту злочинності в суспільстві. Травма – це завжди рана, проте не вирок. Залікувати рани та уникнути колективної дезорієнтації спричиненої травмою можна з допомогою репрезентації, що супроводжується ритуалізацією. Пригадування та визнання травматичного досвіду, сприяє його перетворенню з вічного сьогодення у драматичний спомин про минуле, який за належної політичної підтримки може отримати певний об’єднавчий потенціал. Вписування травматичного досвіду у систему образів, значущих для колективної ідентичності, шляхом поширення дискурсу, спрямованого проінформувати суспільство про наявність травми, заведено називати культурною травмою. Вона виникає не у підсумку безпосереднього переживання травматичних подій, а й завдяки включенню у соціальні практики передачі культурного спадку.
Посилання
Assmann, A. Der lange Schatten der Vergangenheit: Erin-nerungskultur und Geschichtspolitik. München: C. H. Beck, 2006 320 ss.
Borshchak, I., Martel, R. Ivan Mazepa. Zhyttia y poryvy velykoho hetmana [Ivan Mazepa. The life and im-pulses of the great hetman]. Kyiv. Radi-anskyi pysmennyk. 1991. 316 s.
Vasylenko, V. Holodomor 1932–1933 rokiv v Ukraini yak zlochyn henotsydu: pravova otsinka [The Holod-omor of 1932–1933 in Ukraine as a crime of genocide: a legal assessment]. Kyiv: Vyd-vo imeni Oleny Telihy. 2009. 48 s.
Vickroy, L. Trauma and Survival в Contemporary Fiction. University of Vir-ginia Press. 2002. 272 р.
Hornostai P. P. Kollektyvnaia travma y hruppovaia ydentychnost [Col-lective trauma and group identity]. Psykholohichni perspektyvy. Kyiv: 2012. Spets. vyp.: Aktualni problemy psykholo-hii malykh, serednikh ta velykykh hrup [Actual problems of the psychology of small, medium and large groups]. T. 2. Problema tsilisnosti suspilstva, hrupy ta osobystosti [The problem of the integrity of society, group and individual]. S. 89-95.
Istoriia Ukrainy. Korotkyi kurs [History of Ukraine. Short course]. Kyiv: Vydavnytstvo Akademii Nauk URSR. 1940. 302 s.
Erikson, K. Everything in Its Path. NY: Simon and Schuster. 1976. 284 р.
Halbwachs, Maurice. La mé-moire collective et le temps. Cahiers in-ternationaux de sociologie. 1996. Vol. 101, Pp. 45-65.
Caruth, C. Trauma: Explorations in Memory. Baltimore, 1995. 288 p.
Caruth, C. Pochuty travmu. Rozmovy z providnymy spetsialistamy z teorii ta likuvannia katastrofichnykh dosvidiv [Hear the trauma. Conversations with leading specialists in the theory and treatment of catastrophic experiences]. Kyiv: Dukh i litera, 2017. 496 s.
Kyrydon, A. Heterotopii pamiati: Teoretyko-metodolohichni prob-lemy studii pamiati [ Heterotopias of memory: Theoretical and methodological problems of memory studies.] Kyiv: Nika-Tsentr, 2016. 320 s.
Connerton, P. Yak suspilstva pamiataiut [How Societies Re-member]. K: Nika-Tsentr, 2004. 184 s.
Kryvda N. Yu., Storozhuk S. V. Kulturna identychnist yak osnova kolektyvnoi yednosti. [Cultural identity as the basis of collective unity]. International education journal of innova-tive technoligies in social science. 2016. 4(8), Vol. 2. pp. 58-63. DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ijitss/0 1062018/5710
LaCapra, D. Representing the Holocaust: History, Theory, Trauma. Cornell University Press. 1996. 248 р.
Malkki, L. News and Cul-ture: Transitory Phenomena and the Fieldwork Tradition. Anthropological Loca-tions: Boundaries and Grounds of a Field Science / A. Gupta, J. Ferguson (eds.). Berkeley CA: University of California Press. 1997: 86-101. doi.org/10.1525/9780520342392-005
Neal, G. Arthur. National Trauma and Collective Memory: Major Events in the American Centur. New York, London: M.E. Sharpe, 1998 224 р.
Nahorna L. Kultura istorych-noi pamiati. [Culture of historical memory]. Kultura istorychnoi pamiati: yevropeiskyi ta ukrainskyi dosvid. [Culture of historical memory: European and Ukrainian experience]. Kyiv: IPIEND, 2013. 600 s.
Nora, Pierre Les Lieux de mémoire. Paris: Gallimard, 1997.1760 p.
Renan, E. Shcho take natsi-ia? [What is a nation?] Natsionalizm: an-tolohiia. [Nationalism: an anthology]. Kyiv: Smoloskyp. 2000: 253-263.
Storozhuk S., Kryvda N., Hoian I. еtc. Mental health after trauma: individual and collective dimensions. Wiadomosci lekarskie (Warsaw, Poland: 1960). 2022. Vol. / 75 (8), pp. 1924-1931.
Storozhuk, S., Hoyan, I., Fedyk, O., Kryvda, N. Worldview and ideological priorities of modern society: ukrainian and euro-atlantic сontext. Ideol-ogy and Education in Post-Soviet Coun-tries. 2019. 2 (13), 2019: 255-272
Storozhuk S. V., Hoi-an I. M., Fedyk O. V. Rol kolektyvnoi pamiati v protsesi formuvannia natsional-noi yednosti: ukrainskyi vymir [The role of collective memory in the process of for-mation of national unity: the Ukrainian dimension]. Humanitarnyi chasopys. [Humanitarian Journal]. 2018. № 1. S. 11-22.
Sushyi, O. Problema kolek-tyvnoi travmy v ukrainskomu sotsiumi ta poshuk stratehii yii opanuvannia. [The problem of collective trauma in the Ukrainian society and the search for cop-ing strategies]. Naukovi zapysky Instytutu politychnykh i etnonatsionalnykh doslidzhen im. I. F. Kurasa NAN Ukrainy. [Collections of Scholarly Articles]. 2014. № 6 (74). S. 18-32.
Sztompka, Piotr. Trauma wielkiej zmiany: społeczne koszty trans-formacji. Warszawa: Instytut Studiów Pol-itycznych Polskiej Akademii Nauk, 2000. 117 s.
Shatska, B. Mynule – pa-miat – mit. [Past – memory – myth.]. Chernivtsi: Knyhy – KhKhI, 2011. 248 s.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
