Вплив препарату наносрібла в носіях на основі полімер/неорганічних гібридів на мінеральний склад курячого посліду
DOI:
https://doi.org/10.31548/poultry2021.07-08.025Ключові слова:
препарат наносрібла, кури-несучки, послід, полімер/неорганічні гібридиАнотація
Синтезовано препарат наносрібла в носіях на основі полімер/неорганічних гібридів у вигляді водної дисперсії шляхом in situ синтезу наночастинок срібла в розчинах біосумісного табіодеградабельного полімер/неорганічного гібриду на основі золю кремнезему та поліакриламіду. Гідрофільний полімер/неорганічний гібрид, використаний як носій наночастинок срібла, був синтезований розробленим методом прямого щеплення поліакриламіду “від” немодифікованої поверхні золю кремнезему. Розмір частинок срібла у препараті складав <10 нм.
Дослідженнями встановлено, що однократне, двократне та трикратне випоювання курям-несучкам препарату наносрібла в носіях на основі полімер/неорганічних гібридів у концентраціях 1,0 та 2,0 мг/л (в дозах 0,2 та 0,4 мг на голову за добу) не впливало на споживання корму, води та яєчну продуктивність птиці. Одержаний препарат наносрібла є безпечним для курей-несучок і не викликає порушень клінічного стану, захворювань та загибелі птиці за трикратного випоювання з інтервалом 10 діб. Випоювання препарату наносрібла курям-несучкам в дозах 0,2 та 0,4 мг на голову за добу з інтервалом 10 діб дозозалежним чином збільшувало кількість срібла в посліді тільки після однократного випоювання, а після двократного та трикратного – не впливало на вміст срібла, міді, цинку, заліза та свинцю.
Однократне випоювання з водою курям-несучкам розчину наночастинок срібла в носіях на основі полімер/неорганічних гібридів в концентрації 1,0 мг/л (0,2 мг на голову на добу) збільшувало вміст срібла у посліді курей на 20% порівняно з контрольною групою, та не впливало на вміст міді, цинку, заліза і свинцю в посліді. Препарат наносрібла в концентрації 2,0 мг/л (0,4 мг на голову на добу) збільшував вміст срібла на 44% в посліді курей на 10-у добу лише після першого випоювання препарату і не впливав на вміст міді, цинку, заліза та свинцю порівняно з контролем і з аналогічними даними курей, яким випоювали цей же препарат в концентрації 1,0 мг/л.
Посилання
Asai, T., Kojima, A., Harada, K., Ishihara, K., Takahashi, T., & Tamura, Y. (2005). Correlation between the usage volume of veterinary therapeutic antimicrobials and resistance in Escherichia coli isolated from the feces of food-producing animals in Japan. Japanese Journal of Infectious Diseases, 58(6), 369-372. [in English].
Cameron, S. J., Hosseinian, F., & Willmore, W. G. (2018). A current overview of the biological and cellular effects of nanosilver. International Journal of Molecular Sciences, 19, 2030. https://doi.org/10.3390/ijms19072030
Bergin, I., Wilding, L., Morishita, M., Walacavage, K., Ault, A., Axson, J., Stark D., Hashway S., Capracotta S., Leroueil P., Maynard A., & Philbert M. (2015). Effects of particle size and coating on toxicologic parameters, fecal elimination kinetics and tissue distribution of acutely ingested silver nanoparticles in a mouse model. Nanotoxicology, 10(3), 1-9. https://doi.org/10.3109/17435390.2015.1072588
Dobrzanski, Z., Zygadlik, K., Patkowska-Sokola, B., Nowakowski, P., Janczak, M., Sobczak, A., & Bodkowski, R. (2010). The effectiveness of nanosilver and mineral sorbents in the reduction of ammonia emissions from livestock manure. Przemysł Chemiczny, 4, 348-351. [in Polish].
Hao, H., Cheng, G., Iqbal, Z., Ai, X., Hussain, H. I., Huang, L., Dai, M., Wang, Y., Liu, Z., & Yuan, Z. (2014). Benefits and risks of antimicrobial use in food-producing animals. Frontiers in Microbiology, 5, 288. https://doi.org/10.3389/fmicb.2014.00288
Kulak, E., Ognik, K., Stępniowska, A., & Drażbo, A. (2018). Effect of nanoparticles of silver on redox status and the accumulation of Ag in chicken tissues. Journal of the Science of Food and Agriculture, 98 (11), 4085-4096. https://doi.org/10.1002/jsfa.8925
Modi, C.M., Mody, S.K., Patel, H.B., Dudhatra, G.B., Kumar, A., & Sheikh, T.J. (2011). Growth promoting use of antimicrobial agents in animals. Journal of Applied Pharmaceutical Science, 1(8), 33-36. [in English].
Niewold, T.A. (2007). The non-antibiotic anti-inflammatory effect of antimicrobial growth promotors, the real mode of action? A hypothesis. Poultry Science, 86, 605-609. https://doi.org/10.1093/ps/86.4.605
Nikalje, A.P. (2015). Nanotechnology and its applications in medicine. Medicinal Chemistry, 5, 81-89. https://doi.org/10.4172/2161-0444
Pineda, L.M., Chwalibog, A., Sawosz, E., Lauridsen, C., Engberg, R.M., Elnif, J., Ho - towy, A., Sawosz, F., Ali, A., Gao, Y., & Moghaddam, H.S. (2012). Effect of silver nanoparticles on growth performance, metabolism and microbial profile of broiler chickens. Archives of Animal Nutrition, 66, 416-429. https://doi.org/10.1080/1745039X.2012.710081
Zhang, Y., Bai, Y., & Yan, B. (2010). Functionalized carbon nanotubes for potential medicinal applications. Drug Discovery Today, 15 (11-12), 428-435. https://doi.org/10.1016/j.drudis.2010.04.005
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).