Хімічний та амінокислотний склад м’яса перепелів за згодовування сухої післяспиртової барди

Анотація

Актуальним питанням сьогодення є утилізація відходів переробної промисловості шляхом згодовування їх тваринам з метою отримання цінного тваринного білка. З цією метою було проведено науково-господарський дослід з визначення впливу згодовування молодняку перепелів м’ясного напряму продуктивності сухої післяспиртової барди у складі комбікормів у кількості 5–20 % на продуктивність та хімічний склад їх м’яса. На початку досліду добовий молодняк перепелів породи Фараон за принципом аналогів поділили на 5 груп, з яких 1-а була контрольною, а 2–5-а – дослідними. У комбікормах тварин 1-ї контрольної групи суха післяспиртова барда була відсутня. Тварини 2-ї дослідної групи споживали комбікорми з вмістом 5 % сухої післяспиртової барди, 3-ї дослідної групи – 10 %, 4-ї дослідної групи – 15 % та 5-ї дослідної групи – 20 % вказаного кормового засобу. Доведено, що найвищої продуктивності перепели досягають споживаючи у складі комбікорму 10 % сухої післяспиртової барди. Позитивно впливає на живу масу перепелів також уведення у їх комбікорм 5 та 15 % вказаного кормового засобу. Проте, аналіз хімічного та амінокислотного складу м’яса довів, що вже за вмісту 10 % сухої післяспиртової барди в комбікормі у м’ясі перепелів відмічають зниження рівня протеїну та підвищення частки жиру. Подальше збільшення частки сухої післяспиртової барди в комбікормах перепелів до 15 та 20 % зумовлює ще більше підвищення вмісту жиру в м’ясі та зниження рівня протеїну в ньому. При цьому варто відмітити незмінний рівень сирої золи в м’ясі перепелів усіх груп. Збільшення вмісту сухої післяспиртової барди в комбікормі також сприяє зниженню вмісту деяких незамінних амінокислот. Проте, зміни хімічного та амінокислотного складу м’яса перепелів за згодовування сухої післяспиртової барди не мали статистичної значущості. Таким чином, оптимальним вмістом сухої післяспиртової барди в комбікормах перепелів м’ясного напряму продуктивності можна вважати 5–10 %.