Нормативне регулювання показників безпечності та якості меду
DOI:
https://doi.org/10.31548/animal2020.04.005Ключові слова:
фізико-хімічні показники меду, відновлювальні цукри, діастазне число, гідроксиметилфурфурол, органічне бджільництвоАнотація
. Глобалізація галузі бджільництва призводить до загострення конкуренції між окремими країнами за зовнішні ринки збуту, тому перевагу в конкурентній боротьбі зможуть отримати лише ті продукти, які забезпечують належний рівень безпечності та якості відповідно до міжнародних вимог. Створення конкурентної переваги для меду на світовому ринку та налагодження експорту/імпорту з гарантованим забезпеченням прав та інтересів споживачів вимагає систематичного перегляду нормативної документації на продукти бджільництва. Метою дослідження стало проведення аналізу чинних міжнародних та національних нормативних документів, що регулюють безпечність та якість меду. У ході опрацювання та критичного аналізу нормативної документації, яка регламентує визначення якості та безпечності меду, було здійснено порівняння міжнародних, європейських та національних вимог щодо фізико-хімічних показників якості меду та вмісту небезпечних контамінантів, а також ведення органічного бджільництва. Було з’ясовано, що національна нормативна база щодо показників безпечності та якості меду потребує оптимізації. Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 червня 2019 року № 330 містить вимоги, що в порівнянні з національними вимогами ДСТУ 4497:2005, є більш адаптованими до міжнародних та європейських стандартів стосовно критеріїв якості меду, за виключенням пунктів, що регламентують значення вмісту вологи, вмісту мінералів та діастазної активності компонентів меду. Стосовно отримання органічної продукції бджільництва Кабінетом Міністрів України було здійснено запровадження чинної в ЄС нормативної бази щодо ведення органічного бджільництва.Посилання
Adamchuk, L., Sukhenko, V., Akulonok, O., et al. (2020). Methods for determining the botanical origin of honey. Potravinarstvo Slovak Journal of Food Sciences, 14, 483-493. https://doi.org/10.5219/1386
Adamchuk, L., Sukhenko, V., Gengalo, N., & Akulyonok О. (2019). Study of the diastasis number of Ukrainian honeys. New technologies, 2 (9), 77-86.
Adugna, E., Ariaya, H., Gebremariam, B. & Ayenew, A. (2020): Determination of some Heavy Metals in Honey from Different Regions of Ethiopia, Cogent. Food and Agriculture, 6, 1-14. https://doi.org/10.1080/23311932.2020.1764182
Bashchenko, M. I., Postoienko, V. O., & Lazarieva, L. M. (2016). Udoskonalennia systemy otsinky yakosti ta bezpechnosti medu bdzholynoho v Ukraini. Visnyk ahrarnoi nauky, 6, 23-28. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201606-05
Boussaid, A., Chouaibi, M., Rezig, L., et al. (2014). Physicochemical and bioactive properties of six honey samples from various floral origins from Tunisia. Arabian Journal of Chemistry, 11, 265-274. https://doi.org/10.1016/j.arabjc.2014.08.011
Bucekova, M., Bugarova, V., Godocikova, J., & Majtan, J. (2020). Demanding New Honey Qualitative Standard Based on Antibacterial Activity. Foods, 9(9), 1263. https://doi.org/10.3390/foods9091263
Codex Alimentarius Commission. (2001). Revised Codex Standard for honey, Codex STAN 12-1981.
Chychkalo-Kondratska, I. B., & Fedina, O. I. (2016). Perspektyvy rozvytku eksportu ukrainskoi orhanichnoi produktsii do Yevropeiskoho Soiuzu. Ekonomichnyi prostir, (105), 34-46.
Datti, Y., Ahmad, U. U., & Hafsat, N. (2020). Comparative Analysis Of The Mineral Compositions Of Honey Samples Collected From The Three Senatorial Districts Of Kano State, Nigeria. Fudma Journal Of Sciences, 4(3), 170-177. https://doi.org/10.33003/fjs-2020-0403-267
Dyrektyva Rady 2001/110/IeS (2001). Dyrektyva Rady 2001/110/IeS vid 20 hrudnia 2001 roku pro med. [online] Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_006-01#Text.
El-Bialee, N. M. & Sorour, M. A. (2011). Effect of adulteration on honey properties. Int. J. Appl. Sci. Technol., 6, 122-133.
EU (2001). Council Directive 2001/110 relating to honey. Official Journal of the European Communities.
European Honey Directive 2001/110/EC. (2001). Relating to Honey.
Fernández, L. A., Ghilardi, C., Hoffmann, B., et al. (2017). Microbiological quality of honey from the Pampas Region (Argentina) throughout the extraction process. Revista Argentina de Microbiología, 49(1), 55-61. https://doi.org/10.1016/j.ram.2016.05.010
García, N. L. (2018). The Current Situation on the International Honey Market. Bee World, 1-6. https://doi.org/10.1080/0005772X.2018.1483814
Geană, E.-I., Ciucure, C. T., Costinel, D., & Ionete, R. E. (2019). Evaluation of honey in terms of quality and authenticity based on the general physicochemical pattern, major sugar composition and δ13C signature. Food Control, 106919. https://doi.org/10.1016/j.foodcont.2019.106919
Jaafar, K., Haidar, J., Kuraydiyyah, S., et al. (2017). Physicochemical, melissopalynological and antioxidant properties of artisanal honeys from Lebanon. Journal of Food Science and Technology, 54(8), 2296-2305. https://doi.org/10.1007/s13197-017-2667-8
Med naturalnyi. Tekhnichni umovy: DSTU 4497:2005 (2007). Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrainy.
Nakaz Minahropolityky Ukrainy vid 08.08.2012 № 491 (2012). Pro zatverdzhennia Veterynarno-sanitarnykh vymoh dlia potuzhnostei (obiektiv) z vyrobnytstva produktiv bdzhilnytstva.
Nakaz MOZ Ukrainy vid 19.07.2012 № 548 (2012). Pro zatverdzhennia Mikrobiolohichnykh kryteriiv dlia vstanovlennia pokaznykiv bezpechnosti kharchovykh produktiv.
Nakaz MOZ Ukrainy vid 23.12.2019 № 2646 (2019). Pro zatverdzhennia Pokaznykiv bezpechnosti kharchovykh produktiv «Maksymalni mezhi (rivni) zalyshkiv diiuchykh rechovyn veterynarnykh preparativ u kharchovykh produktakh tvarynnoho pokhodzhennia».
National Standards of People's Republic of China GB 16740-2014. (2015). National Food Safety Standards Honey.
Plakhtii, P. D., Koval, T. V., Pidhornyi, V. K., & Plakhtii, D. P. (2012). Kharchovi, ozdorovchi ta likuvalni vlastyvosti bdzholynykh mediv Ukrainy. Kamianets-Podilskyi: PP «Medobory-2006».
Rehlament Yevropeiskoho Parlamentu i Rady (IeS) (2004). Pro vstanovlennia spetsialnykh hihiienichnykh pravyl dlia kharchovykh produktiv tvarynnoho pokhodzhennia vid 29 kvitnia 2004 roku № 853/2004. [online] Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_a99#Text.
Shapla, U. M., Solayman, M., Alam, N., et al. (2018). 5-Hydroxymethylfurfural (HMF) levels in honey and other food products: effects on bees and human health. Chemistry Central Journal, 12(1), 1-18. https://doi.org/10.1186/s13065-018-0408-3
Tsikhanovska, V. M. (2016). Suchasnyi stan i tendentsii rozvytku rynku orhanichnoi produktsii v Ukraini. Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Ekonomika, 21(2), 42-46.
United States Pharmacopeia. (2018). Food fraud database.
Uran, H., Aksu, F., & Dülger Altiner, D. (2017). A research on the chemical and microbiological qualities of honeys sold in Istanbul. Food Science and Technology, 37(suppl 1), 30-33. https://doi.org/10.1590/1678-457x.32016
Verkhovna rada Ukrainy (1997). Zakon Ukrainy «Pro osnovni pryntsypy ta vymohy do bezpechnosti ta yakosti kharchovykh produktiv» vid 23.12.1997 № 771/97-VR. [online] Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-%D0%B2%D1%80#Text.
Завантаження
Додаткові файли
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).