Землеустрій, кадастр і моніторинг земель

Встановлено, що підвищення ефективності вирішення проблем оздоровлення довкілля та раціонального залучення природних ресурсів у відтворювальний процес залежить від формування децентралізованої моделі фінансово-інвестиційного забезпечення природоохоронної та природно-експлуатаційної діяльності, яка дасть змогу посилити інвестиційну спрямованість природно-ресурсних та екологічних платежів, котрі концентруються у місцевих бюджетах. Обґрунтовано, що ключовим елементом децентралізованої моделі фінансово-інвестиційного забезпечення природоохоронної та природно-експлуатаційної діяльності виступає підвищення частки перерахування екологічного податку та рентної плати і плати за використання інших природних ресурсів до бюджетів місцевого самоврядування з подальшою їх акумуляцією у спеціальних фондах екологічного спрямування. Доведено, що варто застосовувати диференційований підхід до формування децентралізованої моделі фінансово-інвестиційного забезпечення природоохоронної та природно-експлуатаційної діяльності для міських та сільських територіальних громад, виходячи зі значного розриву між величиною публічного фінансового потенціалу у даних категоріях громад. Встановлено, що магістральною ланкою децентралізованої моделі фінансово-інвестиційного забезпечення природоохоронної та природо-експлуатаційної діяльності у міських територіальних громадах має стати формування Фондів охорони навколишнього природного середовища, де буде концентруватися 100% екологічного податку, 30% рентної плати та плати за використання інших природних ресурсів, 10% чистого прибутку комунальних підприємств. Прийняття обґрунтованих рішень щодо землекористувань як міських так і сільських територіальних громад потребує відповідного інформаційного забезпечення. Обґрунтовано, що додатковими джерелами наповнення Фондів охорони навколишнього природного середовища міських територіальних громад слід розглядати надходження коштів, акумульованих у зв’язку з емісією зелених облігацій місцевої позики, реалізацією угод публічно-приватного партнерства, участю місцевого самоврядування у реалізації грантових програм, отриманням фінансової допомоги міжнародних природоохоронних організацій та урядів іноземних держав. Встановлено, що у сільських територіальних громадах домінуюча роль у фінансово-інвестиційному забезпеченні вирішення екологічних проблем має залишитися за обласним рівнем місцевого самоврядування та регіональної виконавчої влади.

Ключові слова: фінансово-інвестиційне забезпечення, децентралізована модель, екологічний податок, природоохоронні території, територіальна громада, бюджет, екологічні інвестиції.

Dovha, L. V. (2016). Vplyv biudzhetnoi detsentralizatsii na rehionalne pryrodokorystuvannia ta ekolohichnu bezpeku v Ukraini [The impact of budget decentralization on regional nature management and environmental safety in Ukraine]. Scientific Bulletin of Kherson State University. Ser. : Economic sciences, 20(1), 130-133.

Karpuk, A. I., Miklush, T. S., Dzyubenko, O. M. (2018) Orhanizatsiino-ekonomichne zabezpechennia kompleksnoho pryrodokorystuvannia na munitsypalnomu rivni: investytsiino-fiskalni aspekty [Organizational and economic support of integrated nature management at the municipal level: investment and fiscal aspects]. Economy and the state, 9, 11-18.

Klynovyi, D. V., Melnyk, O. V. (2015) Upravlinnia pryrodokorystuvanniam v umovakh detsentralizatsii vlady: mizhnarodnyi dosvid ta natsionalna stratehiia rozvytku [Management of nature use in conditions of decentralization of power: international experience and national development strategy]. Economy and the state, 2, 26-30.

Kotenko, N. V., Ilyashenko, T. O. (2015) Fiskalna detsentralizatsiia ta problema zabezpechennia publichnykh ekolohichnykh posluh [Fiscal decentralization and the problem of providing public environmental services]. Marketing and innovation management, 2, 267-278.

Kushnir, S. (2012) Transformatsiia pryrodno-resursnoi sfery: peredumovy, problemy ta priorytety [Transformation of the natural resource sphere: prerequisites, problems and priorities]. Economist, 7, 55-57.

Medinska, N. V. (2022) Ekonomichnyi mekhanizm pryrodokorystuvannia v umovakh suchasnykh vyklykiv: pryntsypy ta instytutsionalizatsiia [The economic mechanism of nature management in the conditions of modern challenges: principles and institutionalization]. Economy and society, 38. Available at : file:///C:/Users/admin/Downloads/1284-Article%20Text-1236-1-10-20220602.pdf.

Medinska, N. V. (2022) Ekonomichnyi mekhanizm pryrodokorystuvannia: instytutsionalne pidgruntia ta instrumentalno-metodolohichne zabezpechennia [The economic mechanism of nature use: institutional background and instrumental and methodological support]. Land management, cadastre and land monitoring, 2, 64-74.

Medinska, N. V. (2022) Instytutsionalizatsiia ekonomichnoho mekhanizmu resursozberezhennia ta enerhoefektyvnoho pryrodokorystuvannia: investytsiinyi ta sektoralnyi vymir [Institutionalization of the economic mechanism of resource conservation and energy-efficient nature use: investment and sectoral dimension]. Investments: practice and experience, 11-12, 32-38.

Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated March 20, 2019 No. 228 "On approval of the Procedure and conditions for providing subventions from the state budget to local budgets for the implementation of environmental protection measures at communally owned facilities". Available at : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/228-2019-%D0%BF#Text.

Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated April 1, 2014 No. 333-r "On approval of the Concept of reforming local self-government and territorial organization of power in Ukraine". Available at : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2014-%D1%80#Text.