До питання про сучасну теорію землеустрою

Автор(и)

  • А. Martyn Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml
  • L. Hunko Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml
  • S. Zamlynskiy Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.31548/zemleustriy2025.04.02

Ключові слова:

теорія землеустрою, просторові режими землекористування, межі й кордони, просторова цінність, аксіоматика землеустрою, методологія land administration, цифровий кадастр, інституційний дизайн, просторове врядування

Анотація

Стаття присвячена формуванню нормативного ядра сучасної теорії землеустрою як самостійної фундаментальної дисципліни, що виходить за межі техніко-прикладного трактування «оформлення ділянок» і розглядається як наука про управління цінністю простору. На основі критичного аналізу міжнародної парадигми land administration, українських доктринальних напрацювань, інституційної теорії, теорії прав власності та просторової економіки уточнено об’єкт і предмет землеустрою: об’єктом визнано багатовимірний соціально-просторовий континуум, у якому територія перетворюється на впорядкований простір прав, обмежень, режимів, рент і ризиків; предметом – виникнення, структура і динаміка просторових режимів землекористування як системи правових титулів, сервітутів, зон, коридорів і резервувань у багатошаровому (поверхня–підземний простір–повітряний стовп) та багаточасовому вимірах. Сформульовано аксіоматичне ядро теорії сучасного землеустрою. Показано, що методологія землеустрою повинна включати інституційний аналіз, теоретико-правову догматику просторових режимів, просторово-економічне моделювання рент, топологічні та мережеві підходи, екологічне рахівництво, геоінформаційне та алгоритмічне моделювання, сценарний аналіз і процедури просторової справедливості. Узагальнено та систематизовано ядро наукових проблем теорії землеустрою, розв’язання яких є необхідною умовою переходу від фрагментарної нормативно-технічної практики до інституційно зрілого просторового врядування. Практична значущість результатів полягає у створенні концептуальної рамки для оновлення освітніх програм, удосконалення кадастрових і планувальних систем, а також для розроблення стандартів управління цінністю простору в умовах цифровізації та зростання ролі просторової справедливості.

Ключові слова: теорія землеустрою; просторові режими землекористування; межі й кордони; просторова цінність; аксіоматика землеустрою; методологія land administration; цифровий кадастр; інституційний дизайн; просторове врядування.

Біографії авторів

  • автор А. Martyn, афіліація Національний університет біоресурсів і природокористування України

    доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НААН

  • автор L. Hunko, афіліація Національний університет біоресурсів і природокористування України

    доктор економічних наук, доцент

  • автор S. Zamlynskiy, афіліація Національний університет біоресурсів і природокористування України

    аспірант

Посилання

1. Dale, P., & McLaughlin, J. (2000). Land administration. Oxford: Oxford University Press. Available at: https://global.oup.com

2. Williamson, I. P., Enemark, S., Wallace, J., & Rajabifard, A. (2010). Land administration for sustainable development. Redlands, CA: ESRI Press Academic. Available at: https://esripress.esri.com

3. Bennett, R., Wallace, J., & Williamson, I. (2008). Organising land information for sustainable land administration. Land Use Policy, 25(1), 126–138. DOI: https://doi.org/10.1016/j.landusepol.2007.03.006

4. Enemark, S., Williamson, I., & Wallace, J. (2005). Building modern land administration systems in developed economies. Journal of Spatial Science, 50(2), 51–68. DOI: https://doi.org/10.1080/14498596.2005.9635042

5. Kaufmann, J., & Steudler, D. (1998). Cadastre 2014 – A vision for a future cadastral system. FIG. Available at: https://www.fig.net/resources/publications/figpub/cadastre2014.pdf

6. Steudler, D. (Ed.). (2014). Cadastre 2014 and beyond (FIG Publication No. 61). Copenhagen: FIG. Available at: https://www.fig.net/resources/publications/figpub/pub61/figpub61.pdf

7. International Organization for Standardization. (2012). ISO 19152:2012 Geographic information — Land Administration Domain Model (LADM). Geneva: ISO. Available at: https://www.iso.org/standard/51206.html

8. Oosterom, P. J. M., & Lemmen, C. (2015). The Land Administration Domain Model (LADM): Motivation, standardisation, application and further development. Land Use Policy, 49, 527–534. DOI: https://doi.org/10.1016/j.landusepol.2015.01.014

9. Enemark, S., Bell, K. C., Lemmen, C., & McLaren, R. (2014). Fit-for-purpose land administration (FIG Publication No. 60). Copenhagen: FIG; World Bank. Available at: https://www.fig.net/resources/publications/figpub/pub60/figpub60.asp

10. Enemark, S., McLaren, R., & Lemmen, C. (2021). Fit-for-purpose land administration—Providing secure land rights at scale. Land, 10(9), 972. DOI: https://doi.org/10.3390/land10090972

11. Food and Agriculture Organization of the United Nations. (2012). Voluntary guidelines on the responsible governance of tenure of land, fisheries and forests in the context of national food security. Rome: FAO. Available at: https://www.fao.org/tenure/voluntary-guidelines/en

12. United Nations Committee of Experts on Global Geospatial Information Management. (2020). Framework for effective land administration (FELA). New York: UN-GGIM. Available at: https://ggim.un.org/FELA

13. Ostrom, E. (1990). Governing the commons: The evolution of institutions for collective action. Cambridge: Cambridge University Press. Available at: https://www.cambridge.org/core/books/governing-the-commons/

14. Alexander, E. R. (2002). The public interest in planning: From legitimation to substantive plan evaluation. Planning Theory, 1(3), 226–249. DOI: https://doi.org/10.1177/147309520200100303

15. Pasakarnis, G., & Maliene, V. (2010). Towards sustainable rural development in Central and Eastern Europe: Applying land consolidation. Land Use Policy, 27(2), 545–549. DOI: https://doi.org/10.1016/j.landusepol.2009.07.008

16. Perovych, L. M., Sai, V. M., & Malanchuk, M. S. (2015). Teoretychni zasady zemleustroiu: navchalnyi posibnyk [Theoretical foundations of land management: Textbook]. Lviv: Vydavnytstvo Lvivskoi politekhniky.

17. Tretiak, A. M. (2013). Zemleustrii v Ukraini: teoriia, metodolohiia: monohrafiia [Land management in Ukraine: Theory, methodology: Monograph]. Kherson: Hrin D. S.

18. Tretiak, A. M. (2016). Paradyhma rozvytku suchasnoi teorii zemleustroiu v Ukraini [Paradigm of the development of modern land management theory in Ukraine]. Zemlevporiadnyi visnyk [Land Management Bulletin], 9, 20–23.

19. Zevenbergen, J., Augustinus, C., Antonio, D., & Bennett, R. (2013). Pro-poor land administration: Principles for recording the land rights of the underrepresented. Land Use Policy, 31, 595–604. DOI: https://doi.org/10.1016/j.landusepol.2012.09.005

Завантаження

Опубліковано

2025-12-30

Номер

Розділ

Управління земельними ресурсами та землеустрій