Методологія керованої моделями програмної інженерії у каркасному підході
DOI:
https://doi.org/10.31548/zemleustriy2026.01.09Ключові слова:
методологія Керованої Моделями Програмної Інженерії (КМПІ), Концептуальний Каркас КМПІ, методика розширення ПрІСАнотація
Продовжено дослідження «Каркасного підходу до поводження з (ієрархічними) просторовими інформаційними системами (ПрІС)», далі – Каркасного підходу. До цього розглянуто сутності Каркасного підходу, що відносяться до верхніх ешелонів його епістемологічної ієрархії. А саме, до (назва відповідної ешелону статті наведена в лапках «…»): 1) першого ешелону – «Каркасний підхід як стратегія дослідження і проектування складних ПрІС (на прикладі НІГД)»; 2) знову першого ешелону – «Каркас Рішень Microsoft (КаРі М - MSF) як Узагальнена методологія Каркасного підходу поводження з ПрІС»; 3) другого ешелону – «Стандартизація методології MSF Agile з допомогою стандарта ISO/IEC 24744»; 4) третього ешелону – «Застосування методик Каркасного підходу при створенні ПрІС з використанням сучасних технологій Microsoft». Ешелони об’єднують групи користувачів моделюючої системи. Їм відповідають страти цієї самої системи.
Три з чотирьох згаданих статей суттєво використовують спеціальні знання про MSF і про сучасні інформаційні технології (ІТ) Microsoft. Щоб зменшити залежність від цих знань, у даній статті ми скористалися «нейтральними» знаннями про методології розроблення програмного забезпечення. Для цього через «каркасну призму» розглядається так звана Базована на Моделях Програмна Інженерія (БМПІ). Остання є Базованою на Моделях Системною Інженерією (БМСІ) і, більш загально, Базованою на Моделях Інженерією (БМІ). Їх розуміння потрібне для створення власної методології, яка називається методологією Базованої на Патернах Просторової Інженерії (БППрІ). БППрІ включатиме методики розширення ПрІС, про які згадувалося у наших роботах раніше. Більше того, вказані методики вже використовувалися нами на практиці інколи без асоціації з якоюсь методологією. При цьому потрібно зауважити, що наші методики розширення ПрІС застосовуються до конструкцій, які вже структуровані в результаті використання так званого Каркасу атласних рішень AtlasSF.
Отримано: 09.12.2025;
Прийнято: 25.03.2026;
Посилання
1. Dyshlyk, O., & Chabaniuk, V. (2025). Karkasnyi pidkhid yak stratehiia doslidzhennia proektuvannia skladnykh prostorovykh informatsiinykh system (na prykladi NIHD) [Framework approach as a research strategy for the design of complex spatial information systems (using the example of NIGD)]. Land Management, Cadastre and Land Monitoring, (1), 104–130. https://doi.org/10.31548/zemleustriy2025.01.09
2. Shynkaruk, V. I. (Ed.). (2002). Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk [Philosophical encyclopedic dictionary]. Abrys.
3. Dyshlyk, O., & Chabaniuk, V. (2026). Standartyzatsiia metodolohii MSF Agile z dopomohoiu standarta ISO/IEC 24744 [Standardization of the MSF Agile methodology using ISO/IEC 24744]. Land Management, Cadastre and Land Monitoring, (1). (in press)
4. Dyshlyk, O., & Chabaniuk, V. (2026). Zastosuvannia metodyk karkasnoho pidkhodu pry stvorenni prostorovykh informatsiinykh system z vykorystanniam suchasnykh tekhnolohii Microsoft [Application of framework approach methods in creating spatial information systems using modern Microsoft technologies]. Modern Achievements in Geodetic Science and Production, 1(51). (in press)
5. Chabaniuk, V., & Dyshlyk, O. (2024). Formalizatsiia kontseptualnoho karkasa prostorovykh system [Formalization of the conceptual framework of spatial systems]. Land Management, Cadastre and Land Monitoring, (3), 64–88. https://doi.org/10.31548/zemleustriy2024.03.06
6. Chabaniuk, V. (2024). Karkas atlasnykh rishen AtlasSF yak pidkhid, metod i zasib stvorennia atlasnykh i heoinformatsiinykh system [AtlasSF framework of atlas solutions as an approach, method and means of creating atlas and geoinformation systems]. In Heohrafichna nauka ta osvita: perspektyvy y innovatsii (Proceedings of the IV International Scientific-Practical Conference, pp. 197).
7. Chabaniuk, V. (2018). Relatsiina kartohrafiia: Teoriia ta praktyka [Relational cartography: Theory and practice]. Instytut heohrafii NAN Ukrainy.
8. Chabaniuk, V., Dyshlyk, O., Polyvach, K., Pioro, V., Kolimasov, I., & Nechyporenko, Yu. (2022). Holovni kontseptualni polozhennia stvorennia elektronnoho derzhavnoho reiestru nerukhomoi kulturnoi spadshchyny Ukrainy. Chastyna 1 [Main conceptual provisions for creating an electronic state register of immovable cultural heritage of Ukraine. Part 1]. Land Management, Cadastre and Land Monitoring, (2), 133–154; (3), 114–136. https://doi.org/10.31548/zemleustriy2022.02.11; https://doi.org/10.31548/zemleustriy2022.03.11
9. Holt, J. (2023). Systems engineering demystified: Apply modern, model-based systems engineering techniques to build complex systems (2nd ed.). Packt Publishing.
10. Brambilla, M., Cabot, J., & Wimmer, M. (2017). Model-driven software engineering in practice (2nd ed.). Morgan & Claypool Publishers. https://doi.org/10.2200/S00441ED1V01Y201208SWE001
11. Martin, J. N. (1996). Systems engineering guidebook. CRC Press. https://doi.org/10.1201/9780138737443
12. Ackerman, L., & Gonzalez, C. (2011). Patterns-based engineering: Successfully delivering solutions via patterns. Addison-Wesley.
13. Favre, J.-M. (2004). Towards a basic theory to model model driven engineering. In Proceedings of the 3rd UML Workshop in Software Model Engineering.
14. Lano, K., & Kolahdouz-Rahimi, S. (2014). Model-transformation design patterns. IEEE Transactions on Software Engineering, 40(12), 1224–1259. https://doi.org/10.1109/TSE.2014.2354344
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Землеустрій, кадастр і моніторинг земель
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
