GNSS-моніторинг деформацій порушених територій для потреб будівництва
DOI:
https://doi.org/10.31548/zemleustriy2026.04.0%25pКлючові слова:
GNSS-моніторинг, техногенно порушені території, геодезичний моніторинг, деформації земної поверхні, автономна реперна станція, глобальні навігаційні супутникові системи, геодезичне забезпечення будівництва, статичні GNSS-спостереження, просторові зміщення, геодинамічні процесиАнотація
У статті розглянуто актуальне науково-прикладне завдання підвищення ефективності геодезичного забезпечення будівництва на техногенно порушених територіях шляхом впровадження сучасних технологій глобальних навігаційних супутникових систем (GNSS). Значна частина територій, що зазнали впливу гірничодобувної діяльності, характеризується розвитком повільних деформаційних процесів, які можуть негативно впливати на стійкість основ будівель і споруд, інженерних мереж та об'єктів інфраструктури. У зв'язку з цим виникає необхідність створення високоточної системи моніторингу, здатної забезпечити своєчасне виявлення просторових зміщень земної поверхні та прогнозування розвитку небезпечних геодинамічних процесів.
Метою дослідження є наукове обґрунтування та розроблення комплексної методики GNSS-моніторингу деформацій техногенно порушених територій, орієнтованої на використання у процесі інженерних вишукувань, проєктування, будівництва та експлуатації об'єктів цивільного і промислового призначення. Запропонована методика базується на застосуванні автономних GNSS-реперних станцій, високоточних статичних супутникових спостережень, сучасних програмних комплексів обробки GNSS-вимірювань та методів статистичного аналізу часових рядів координат.
У роботі запропоновано конструкцію автономної реперної станції, яка об'єднує багаточастотний багатосистемний GNSS-приймач, систему автономного електроживлення на основі сонячних панелей, контролер керування, модуль бездротової передачі інформації та блок локального збереження даних. Запропоноване технічне рішення забезпечує можливість тривалого безперервного функціонування мережі моніторингу без постійного обслуговування персоналом. Оригінальність конструкції підтверджується патентним рішенням, що забезпечує практичну цінність запропонованої системи.
Обґрунтовано вибір оптимальних параметрів організації статичних GNSS-спостережень, включаючи тривалість сеансів вимірювань, інтервал реєстрації супутникових сигналів, періодичність циклів спостережень, вимоги до геометрії супутникового сузір'я та критерії оцінювання якості отриманих результатів. Розроблено алгоритм обробки GNSS-даних із використанням програмних комплексів Bernese GNSS Software, GAMIT/GLOBK, Trimble Business Center та Leica Infinity, що забезпечує автоматизоване визначення координат контрольних реперів, формування часових рядів зміщень та оцінювання їх статистичної достовірності.
Отримано: 28.07.2026;
Прийнято: 12.08.2026;
Посилання
1.DBN V.1.3-2:2010. (2010). Heodezychni roboty u budivnytstvi [Geodetic Works in Construction]. Kyiv: Ministry of Regional Development of Ukraine. 58.
2.DSTU-N B V.1.2-18:2016. (2016). Nastanova shchodo obstezhennia i monitorynhu budivelnykh konstruktsii [Guidelines for Inspection and Monitoring of Building Structures]. Kyiv: UkrNDNC. 47.
3.DBN V.2.1-10:2018. (2018). Osnovy ta fundamenty sporud [Foundations of Buildings and Structures]. Kyiv: Ministry of Regional Development of Ukraine. 64.
4.Trevoho, I. S., & Shevchenko, T. H. (2012). GNSS v heodezii [GNSS in Geodesy]. Lviv: Lviv Polytechnic Publishing House. 196.
5.Khomenko, P. A. (2019). Monitorynh deformatsii zemnoi poverkhni metodamy suputnykovoi heodezii [Monitoring of Ground Surface Deformations Using Satellite Geodesy Methods]. Kharkiv: Kharkiv National University of Civil Engineering and Architecture. 128.
6.Hofmann-Wellenhof, B., Lichtenegger, H., & Wasle, E. (2008). GNSS – Global Navigation Satellite Systems. Vienna: Springer. 516.
7.Leick, A., Rapoport, L., & Tatarnikov, D. (2015). GPS Satellite Surveying (4th ed.). Hoboken, NJ: John Wiley & Sons. 840.
8.Blewitt, G., & Lavallée, D. (2002). Effect of annual signals on geodetic velocity. Journal of Geophysical Research, 107(B7). DOI: https://doi.org/10.1029/2001JB000570
9.Teferle, F. N., Bingley, R. M., Williams, S. D. P., et al. (2009). Crustal motions in Great Britain. Geophysical Journal International, 178(1), 23–46. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-246X.2009.04185.x
10.Vernant, P., Reilinger, R., McClusky, S., et al. (2014). Geodetic constraints on deformation at active tectonic margins. Tectonophysics, 631, 1–9. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tecto.2014.05.017
11.International GNSS Service (IGS). (2026). GNSS Data Formats and Standards. Available at: https://igs.org/formats-and-standards/.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Землеустрій, кадастр і моніторинг земель
TЦя робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
