Теоретичні засади формування платформи системних взаємодій земельно-ресурсного та ринкового циклів розвитку
DOI:
https://doi.org/10.31548/zemleustriy2019.03.06Анотація
Світові тенденції розвитку економічної теорії та методології сьогодні свідчать про нагальну потребу формування нової концептуальної основи економічних відносин, їх регулювання, проведення нової економічної політики, звернення до новітнього бачення господарської практики, зокрема у сфері природокористування. Зазначеними чинниками й обумовлено вибір напряму дослідження платформи системних взаємодій земельно-ресурсного та ринкового циклів розвитку.
Метою даної статті є дослідження концептуальних засад формування платформи системних взаємодій земельно-ресурсного та ринкового циклів розвитку для забезпечення суспільного добробуту та сталого просторового розвитку країни. Досягнення зазначеної мети зумовило необхідність розкрити наступні завдання: визначити цілі, мету функціонування платформи системних взаємодій земельно-ресурсного та ринкового циклів розвитку та визначити структуру взаємопов’язаних елементів платформи на загальнодержавному рівні.
В результаті у статті досліджено теоретичні засади формування платформи системних взаємодій земельно-ресурсного та ринкового циклів розвитку, зокрема здійснено ідентифікацію його системних характеристик. Наведено структуру взаємопов’язаних елементів платформи системних взаємодій на загальнодержавному рівні. Визначено цілі й мету її функціонування та обґрунтовано спрямування перших на досягнення мети – забезпечення суспільного добробуту і сталого просторового розвитку країни, а також функції платформи системних взаємодій земельно-ресурсного та ринкового циклів розвитку на загальнодержавному рівні.
Посилання
Tretiak, A. M., Tretiak, V. M. & Tretiak, N. A. (2017). Zemelna reforma v Ukraini: tendentsii, naslidky u konteksti yakosti zhyttia i bezpeky naselennia [Land reform in Ukraine: trends, consequences in the context of life quality and population safety]. Kherson: Hrin D. S., 522.
Khvesyk, M. А. (Eds.). (2013). Formuvannia modeli upravlinnia pryrodnymy resursamy v rynkovykh umovakh hospodariuvannia [Composing of the model of natural resources management under conditions of market economic activity]. Kyiv: Public Institution "Institute of Environmental Economics and Sustainable Development of the National Academy of Sciences of Ukraine", 304.
Bobylev, S. N. & Khodzhaev, A. Sh. (2003). Ekonomika prirodopolzovaniia [Environmental Economics]. Moscow, 567.
Komar,Y. V. (1975). Ratsyonalnoe yspolzovanye pryrodnykh resursov y resursnye tsykly [Rational use of natural resources and resource cycles]. Moscow, 213.
Decision IPBES-2/4: Conceptual framework for the Intergovernmental Science-Policy Platform on Biodiversity and Ecosystem Services. Available at: https://www.ipbes.net/conceptual-framework.
Завантаження
Додаткові файли
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
