Теоретичні основи інституційних змін у землеустрої в умовах євроінтеграції України, правового режиму воєнного стану і для цілей повоєнного відновлення
DOI:
https://doi.org/10.31548/zemleustriy2025.04.01Ключові слова:
землеустрій, управління земельними ресурсами, інституційні зміни, теорія змін, євроінтеграція, воєнний стан, післявоєнне відновлення, право на землю, продовольча безпекаАнотація
Трансформація земельного законодавства України у зв’язку інтеграцією у ЄС суттєво ускладнюється правовим режимом воєнного стану, а також потребує врахування, окрім іншого, задач і пріоритизації повоєнного відбудови країни. У зв’язку з цим відбуваються інституційні зміни – процеси земельної реформи і модернізації земельного законодавства, що покликані покращити управління земельними ресурсами та пом’якшити весь спектр ризиків у цій сфері. Проте ці процеси не мають єдиної методологічної основи, що ставить під загрозу їх успіх.
Ця стаття присвячена обґрунтуванню теоретичних основ інституційних змін у сфері управління земельними ресурсами відповідно до підходу теорії змін з використанням рамкової концепції розвитку на місцевому рівні та інтегрованого підходу, заснованого на правах людини (зокрема, праві на доступ до землі). Для виявлення ключових точок інституційних змін дослідження передбачало аналіз ключових вимог права ЄС щодо земель, вивчення національного земельного законодавства і впливу на нього правового режиму воєнного стану, потреб і цілей повоєнної відбудови.
Доведено, що правовий режим воєнного стану в Україні суттєво впливає на інституційні зміни та інституційне забезпечення землеустрою, зумовлюючи необхідність тимчасового коригування правових та організаційних механізмів управління земельними ресурсами. Обґрунтовано, що в період післявоєнного відновлення інституційні зміни у сфері землеустрою стають критично важливими та фундаментальними для ефективного управління земельними ресурсами й гарантування продовольчої, технологічної та економічної безпеки, доступу до землі. Ключові виклики включають відновлення зруйнованої інфраструктури, розмінування і повернення земель у господарське використання. Тоді як розробка стратегічного плану розвитку сільського господарства, узгодженого з європейськими принципами та Спільною аграрною політикою ЄС, є можливостями вдосконалення системи механізму землеустрою.
Наявність міцної та цілісної теоретико-методологічної бази інституційних змін у сфері землеустрою та управління земельними ресурсами в Україні дасть змогу здійснювати стратегічне планування трансформацій, забезпечуючи узгодження та моніторинг цілей і результатів як на рівні ЄС, так і на національному рівні у поточному періоді, а також під час вирішення післявоєнних викликів стосовно використання земель і розвитку сільського господарства.
Ключові слова: землеустрій, управління земельними ресурсами, інституційні зміни, теорія змін, євроінтеграція, воєнний стан, післявоєнне відновлення, право на землю, продовольча безпека.
Посилання
1. Tretiak, A. M., Tretiak, V. M., Kuryltsiv, R. M., Priadka, T. M., & Tretiak, N. A. (2021). Upravlinnia zemelnymy resursamy ta zemlekorystuvanniam: bazovi zasady teorii, instytutsializatsii, praktyky [Land resources and land use management: Basic principles of theory, institutionalization, and practice]. Bila Tserkva: Bilotserkivdruk, 227.
2. Tretiak, N., et al. (2021). Land resources and land use management in Ukraine: Problems of agreement of the institutional structure, functions and authorities. European Research Studies Journal, XXIV(1), 776–789. DOI: https://doi.org/10.35808/ersj/1994
3. Ibatullin, Sh., et al. (2024). Agricultural land market in Ukraine: Challenges of trade liberalization and future land policy reforms. Land, 13(3), 338. DOI: https://doi.org/10.3390/land13030338
4. Borodina, O. M., Rykovska, O. V., Mykhailenko, O. V., Ksenofontov, M. M., & Fraier, O. V. (2023). Deklaratsiia OON pro prava selian ta inshykh liudei, yaki pratsiuiut u silskii mistsevosti: populiarnyi vyklad ta komentari [UN Declaration on the Rights of Peasants and Other People Working in Rural Areas: Popular presentation and commentary]. Kyiv: Knowledge Platform – Agrarian Development and Rural Innovations. Available at: https://arci.org.ua/wp-content/uploads/2024/04/Manual_UNDROP_web.pdf
5. Novakovska, I., Belousova, N., & Hunko, L. (2025). Land degradation in Ukraine as a result of military operations. Acta Scientiarum Polonorum. Administratio Locorum, 24(1), 129–145. DOI: https://doi.org/10.31648/aspal.9788
6. European Union, United Nations, Government of Ukraine, & World Bank. (2024). Ukraine – Fourth Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA4): February 2022–December 2024. Washington, DC: World Bank Group. Available at: http://documents.worldbank.org/curated/en/099022025114040022
7. Tretiak, A. M., et al. (2024). Okhorona zemel v Ukraini: naukovi ta upravlinski rishennia v umovakh voiennykh dii [Land protection in Ukraine: Scientific and managerial solutions under wartime conditions]. Zemleustrii, kadastr i monitorynh zemel, (1), 19–34. DOI: https://doi.org/10.31548/zemleustriy2024.01
8. Semenchuk, I. M., & Skliaruk, T. I. (2017). Upravlinnia zemelnymy resursamy v umovakh yevrointehratsii [Land resources management in the context of European integration]. Ahrosvit, (23), 18–23. Available at: http://www.agrosvit.info/?op=1&z=2513&i=2
9. Bohira, M. (2022). Transformatsiia zemelnykh vidnosyn u period voiennoho stanu v Ukraini [Transformation of land relations during the period of martial law in Ukraine]. Visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu pryrodokorystuvannia. Seriia Arkhitektura ta budivnytstvo, (23), 130–133. Available at: https://visnyk.lnup.edu.ua/index.php/architecture/article/view/409
10. Bohira, M. (2024). Osoblyvosti provedennia derzhavnoho kontroliu za vykorystanniam ta okhoronoiu zemel v umovakh voiennoho stanu v Ukraini [Features of state control over land use and protection under martial law in Ukraine]. Visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu pryrodokorystuvannia. Seriia Arkhitektura ta budivnytstvo, (25), 184–187. DOI: https://doi.org/10.31734/architecture2024.25.184
11. Khavar, Yu., Sai, V., & Malibroda, S. (2023). Osoblyvosti robit iz zemleustroiu v umovakh voiennoho stanu [Features of land management works under martial law]. Visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu pryrodokorystuvannia. Seriia Arkhitektura ta budivnytstvo, (24), 177–183. DOI: https://doi.org/10.31734/architecture2023.24.177
12. Saienko, Yu. (2024). Aktualni aspekty pravovoho rehuliuvannia zemelnykh vidnosyn v umovakh voiennoho stanu: ekolohichnyi vymir [Current aspects of legal regulation of land relations under martial law: Environmental dimension]. Zbirnyk naukovykh prats KhNPU imeni H. S. Skovorody «Pravo», (40), 320–327. DOI: https://doi.org/10.34142/23121661.2024.40.38
13. Tretiak, A. M., Tretiak, V. M., Priadka, T. M., & Kapinos, N. O. (2021). Rozvytok systemy zemlevporiadkuvannia na zasadakh novitnoi instytutsionalno-povedinkovoi teorii [Development of the land management system based on the latest institutional-behavioral theory]. Ekonomika ta derzhava, (6), 27–33. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6806.2021.6.27
14. Kravchuk, I. I. (2024). Instytutsiini zasady upravlinnia zemelnymy resursamy v umovakh suchasnykh vyklykiv [Institutional foundations of land resources management under modern challenges]. Visnyk LTEU. Ekonomichni nauky, (77), 14–19. DOI: https://doi.org/10.32782/2522-1205-2024-77-02
15. Hurskyi, V. (2025). Stan naukovoi rozrobky problemy rehuliuvannia zemelnykh pravovidnosyn v umovakh voiennoho stanu [State of scientific development of the problem of regulating land legal relations under martial law]. Law. State. Technology, (2), 59–63. DOI: https://doi.org/10.32782/LST/2025-2-10
16. Bilyk, O. I. (2025). Perspektyvy rozvytku zemelnykh vidnosyn v umovakh voiennoho stanu v Ukraini [Prospects for the development of land relations under martial law in Ukraine]. Problemy suchasnykh transformatsii. Seriia: pravo, publichne upravlinnia ta administruvannia, (16). DOI: https://doi.org/10.54929/2786-5746-2025-16-01-07
17. Dorosh, O., Dorosh, Y., & Fomenko, V. (2023). Zdiisnennia zemleustroiu v umovakh viiskovoho stanu [Implementation of land management under martial law]. Zemleustrii, kadastr i monitorynh zemel, (1), 22–33. DOI: https://doi.org/10.31548/zemleustriy2023.01.02
18. Moldavan, L., Pimenowa, O., & Prus, P. (2024). State support for the implementation of peasants' land rights in Ukraine in the context of European integration. Zeszyty Naukowe. Organizacja i Zarządzanie / Politechnika Śląska, (193), 181–192. DOI: https://doi.org/10.29119/1641-3466.2024.193.11
19. Hafurova, O., & Marchenko, S. (2020). Some aspects of realization of the peasants’ land right. Law. Human. Environment, 11(3), 50–57. DOI: https://doi.org/10.31548/law2020.03.006
20. Buitelaar, E., Lagendijk, A., & Jacobs, W. (2007). A theory of institutional change: Illustrated by Dutch city-provinces and Dutch land policy. Environment and Planning A: Economy and Space, 39(4), 891–908. DOI: https://doi.org/10.1068/a38191
21. Pryimak, N. S. (2019). Evoliutsiia teorii upravlinnia zminamy [Evolution of change management theory]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia «Ekonomika», 1(53), 108–115. DOI: https://doi.org/10.24144/2409-6857.2019.1(53).108-115
22. Vlasenko, R. H., et al. (2020). Zastosuvannia teorii zmin u stratehichnomu planuvanni v ob’ednanikh terytorialnykh hromadakh: Praktychniy posibnyk [Application of theory of change in strategic planning in united territorial communities: Practical manual]. United Nations Development Programme Peacebuilding and Recovery Programme. Available at: https://files.acquia.undp.org/public/migration/ua/theory-of-change-manual.pdf
23. Yeboah, E. (2017). The impact of microfinance on grassroot development: Evidence from SMEs in the Kwabre East District of the Ashanti Region of Ghana. Open Journal of Business and Management, 5(4), 577–591. DOI: https://doi.org/10.4236/ojbm.2017.54050
24. Vaolevska, L. A., et al. (2023). Putivnyk z adaptatsii zakonodavstva Ukrainy do prava YeS: teoretychni ta praktychni aspekty [Guide to adapting Ukrainian legislation to EU law: Theoretical and practical aspects]. Doslidnytska sluzhba Verkhovnoi Rady Ukrainy. Available at: https://research.rada.gov.ua/uploads/documents/32597.pdf
25. European Commission. (n.d.). Enlargement and Eastern Neighbourhood: Glossary. Accession criteria. Available at: https://enlargement.ec.europa.eu/enlargement-policy/glossary_en#accession-criteria
26. European Commission. (2025). Ukraine 2025 Report: 2025 Communication on EU enlargement policy (Commission Staff Working Document SWD(2025) 759 final, Brussels, 4 November 2025). Available at: https://enlargement.ec.europa.eu/document/download/17115494-8122-4d10-8a06-2cf275eecde7_en?filename=ukraine-report-2025.pdf
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Землеустрій, кадастр і моніторинг земель
TЦя робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
