Інтеграція штучного інтелекту та GIS-технологій у геодезії
DOI:
https://doi.org/10.31548/zemleustriy2026.03.012Ключові слова:
штучний інтелект, GIS-технології, геодезія, геопросторові дані, машинне навчання, нейронні мережі, цифрові карти, моніторинг територійАнотація
Інтеграція штучного інтелекту та GIS-технологій у геодезії є одним із найперспективніших напрямів розвитку сучасних геопросторових досліджень. Поєднання можливостей геоінформаційних систем із алгоритмами штучного інтелекту дозволяє автоматизувати процеси збору, обробки, аналізу та візуалізації просторових даних. Це сприяє підвищенню точності геодезичних робіт, скороченню часу виконання завдань та прийняттю більш ефективних управлінських рішень.
Сучасні геодезичні проєкти передбачають роботу з великими обсягами просторової інформації, отриманої за допомогою супутникових систем, безпілотних літальних апаратів, лазерного сканування та дистанційного зондування Землі. Традиційні методи обробки таких даних часто потребують значних часових і трудових ресурсів. Використання штучного інтелекту дозволяє автоматично виявляти закономірності, класифікувати об’єкти та виконувати аналіз даних з високою швидкістю і точністю.
Особливе значення мають технології машинного навчання та нейронних мереж, які використовуються для автоматичного розпізнавання об’єктів на аерофотознімках і супутникових зображеннях. Завдяки цьому значно спрощується створення цифрових карт, оновлення геопросторових баз даних та моніторинг змін земної поверхні. Такі підходи дозволяють оперативно отримувати актуальну інформацію про забудову територій, стан земельних ресурсів та природні процеси.
GIS-технології забезпечують ефективне зберігання, управління та візуалізацію просторових даних, тоді як штучний інтелект розширює можливості їх аналізу та прогнозування. Інтеграція цих технологій дозволяє створювати інтелектуальні геоінформаційні системи, здатні автоматично визначати тенденції розвитку територій, оцінювати ризики та прогнозувати можливі зміни навколишнього середовища.
Важливим напрямом застосування штучного інтелекту в геодезії є автоматизація кадастрових робіт та земельного моніторингу. Алгоритми аналізують великі масиви просторових даних, виявляють зміни меж земельних ділянок, факти несанкціонованого землекористування та інші порушення. Це сприяє підвищенню ефективності управління земельними ресурсами та забезпеченню точності кадастрової інформації.
Значні перспективи відкриває використання штучного інтелекту для моніторингу інженерних споруд, транспортної інфраструктури та природних об’єктів. Аналізуючи дані геодезичних спостережень у режимі реального часу, інтелектуальні системи здатні прогнозувати деформації, визначати потенційно небезпечні ділянки та своєчасно попереджати про можливі аварійні ситуації. Це особливо важливо для забезпечення безпеки критично важливих об’єктів інфраструктури.
Інтеграція штучного інтелекту з GIS-технологіями також активно використовується в міському плануванні та концепціях розумних міст. Геопросторовий аналіз дозволяє оптимізувати транспортні потоки, планувати розвиток інженерних мереж та оцінювати вплив урбанізації на навколишнє середовище. Завдяки цьому органи влади отримують інструменти для прийняття обґрунтованих рішень щодо розвитку територій.
Попри численні переваги, впровадження штучного інтелекту в геодезію потребує вирішення питань якості вхідних даних, захисту інформації та вдосконалення алгоритмів аналізу. Подальші дослідження спрямовані на підвищення точності моделей машинного навчання, розвиток автоматизованих систем обробки геопросторових даних та створення нових інтелектуальних сервісів для геодезичної галузі.
Таким чином, інтеграція штучного інтелекту та GIS-технологій є важливим етапом цифрової трансформації геодезії. Їх спільне використання дозволяє значно підвищити ефективність геодезичних досліджень, забезпечити якісний аналіз просторових даних та створити нові можливості для управління територіями й розвитку сучасної інфраструктури.
Отримано: 13.07.2026;
Прийнято: 22.07.2026;
Посилання
1. Bondarenko, E., & Dudun, T. (2025). The application of artificial intelligence systems in the training of cartography and geoinformatics specialists in Ukraine. Information Technologies and Learning Tools, 106(2). Available at: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/6008
2. Bondarenko, E., Dudun, T., & Yatsenko, O. (2025). Directions of application of artificial intelligence tools for collection and processing of geospatial data in modern Ukrainian realities. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geography. Available at: https://geography.bulletin.knu.ua/uk/article/view/6729
3. Lazorenko, N. (2024). Doslidzhennia zastosuvannia shtuchnoho intelektu (GeoAI) dlia zavdan topohrafichnoho kartohrafuvannia [Research on the application of artificial intelligence (GeoAI) for topographic mapping tasks]. Spatial Development, 8, 430–443. Available at: https://spd.knuba.edu.ua/article/view/315533
4. Kin, D. (2024). Shchodo pidvyshchennia tochnosti metodiv kartometrychnykh i morfometrychnykh obchyslen u heoinformatsiinomu seredovyshchi [Improving the accuracy of cartometric and morphometric methods in the geoinformation environment]. Spatial Development, 7. Available at: https://spd.knuba.edu.ua/article/view/302636
5. Maliuk, O. (2024). Osoblyvosti diialnosti Komitetu ekspertiv OON z upravlinnia hlobalnoiu heoprostorovoiu informatsiieiu (UN-GGIM): dosvid Ukrainy [Activities of the UN Committee of Experts on Global Geospatial Information Management (UN-GGIM): The experience of Ukraine]. Urban Planning and Territorial Planning, 86. Available at: https://mtp.knuba.edu.ua/article/view/310447
6. Martyn, A., Trevoho, I., & Yevsiukov, T. (2024). Upravlinnia publichnistiu heoprostorovykh danykh v Ukraini pid chas viiny [Management of public access to geospatial data in Ukraine during wartime]. West Ukrainian Geodetic Society, 47. Available at: https://zgt.com.ua/en/управління-публічністю-геопросторових/
7. National University of Kyiv-Mohyla Academy. (2026). Official website. Available at: https://www.ukma.edu.ua
8. Pomortseva, O. Ye., Pilicheva, M. O., & Anopriienko, T. V. (2019). Tekhnolohiia vykorystannia heoinformatsiinykh system pry obrobtsi heodezychnykh danykh [Technology of using geographic information systems in geodetic data processing]. Technical Sciences and Technologies, 4(18), 229–237. Available at: https://doi.org/10.25140/2411-5363-2019-4(18)-229-237
9. Ukrainian Hydrometeorological Institute. (2026). Official website. Available at: https://uhmi.org.ua
10. O. M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv. (2026). Official website. Available at: https://www.kname.edu.ua
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Землеустрій, кадастр і моніторинг земель

TЦя робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).