Інтеграція штучного інтелекту та GIS-технологій у геодезії

Автор(и)

  • В. Фоменко Одеський державний аграрний університет image/svg+xml
  • В. Парахненко Уманський національний університет image/svg+xml , Уманський національний університет

DOI:

https://doi.org/10.31548/zemleustriy2026.03.012

Ключові слова:

штучний інтелект, GIS-технології, геодезія, геопросторові дані, машинне навчання, нейронні мережі, цифрові карти, моніторинг територій

Анотація

Інтеграція штучного інтелекту та GIS-технологій у геодезії є одним із найперспективніших напрямів розвитку сучасних геопросторових досліджень. Поєднання можливостей геоінформаційних систем із алгоритмами штучного інтелекту дозволяє автоматизувати процеси збору, обробки, аналізу та візуалізації просторових даних. Це сприяє підвищенню точності геодезичних робіт, скороченню часу виконання завдань та прийняттю більш ефективних управлінських рішень.

Сучасні геодезичні проєкти передбачають роботу з великими обсягами просторової інформації, отриманої за допомогою супутникових систем, безпілотних літальних апаратів, лазерного сканування та дистанційного зондування Землі. Традиційні методи обробки таких даних часто потребують значних часових і трудових ресурсів. Використання штучного інтелекту дозволяє автоматично виявляти закономірності, класифікувати об’єкти та виконувати аналіз даних з високою швидкістю і точністю.

Особливе значення мають технології машинного навчання та нейронних мереж, які використовуються для автоматичного розпізнавання об’єктів на аерофотознімках і супутникових зображеннях. Завдяки цьому значно спрощується створення цифрових карт, оновлення геопросторових баз даних та моніторинг змін земної поверхні. Такі підходи дозволяють оперативно отримувати актуальну інформацію про забудову територій, стан земельних ресурсів та природні процеси.

GIS-технології забезпечують ефективне зберігання, управління та візуалізацію просторових даних, тоді як штучний інтелект розширює можливості їх аналізу та прогнозування. Інтеграція цих технологій дозволяє створювати інтелектуальні геоінформаційні системи, здатні автоматично визначати тенденції розвитку територій, оцінювати ризики та прогнозувати можливі зміни навколишнього середовища.

Важливим напрямом застосування штучного інтелекту в геодезії є автоматизація кадастрових робіт та земельного моніторингу. Алгоритми аналізують великі масиви просторових даних, виявляють зміни меж земельних ділянок, факти несанкціонованого землекористування та інші порушення. Це сприяє підвищенню ефективності управління земельними ресурсами та забезпеченню точності кадастрової інформації.

Значні перспективи відкриває використання штучного інтелекту для моніторингу інженерних споруд, транспортної інфраструктури та природних об’єктів. Аналізуючи дані геодезичних спостережень у режимі реального часу, інтелектуальні системи здатні прогнозувати деформації, визначати потенційно небезпечні ділянки та своєчасно попереджати про можливі аварійні ситуації. Це особливо важливо для забезпечення безпеки критично важливих об’єктів інфраструктури.

Інтеграція штучного інтелекту з GIS-технологіями також активно використовується в міському плануванні та концепціях розумних міст. Геопросторовий аналіз дозволяє оптимізувати транспортні потоки, планувати розвиток інженерних мереж та оцінювати вплив урбанізації на навколишнє середовище. Завдяки цьому органи влади отримують інструменти для прийняття обґрунтованих рішень щодо розвитку територій.

Попри численні переваги, впровадження штучного інтелекту в геодезію потребує вирішення питань якості вхідних даних, захисту інформації та вдосконалення алгоритмів аналізу. Подальші дослідження спрямовані на підвищення точності моделей машинного навчання, розвиток автоматизованих систем обробки геопросторових даних та створення нових інтелектуальних сервісів для геодезичної галузі.

Таким чином, інтеграція штучного інтелекту та GIS-технологій є важливим етапом цифрової трансформації геодезії. Їх спільне використання дозволяє значно підвищити ефективність геодезичних досліджень, забезпечити якісний аналіз просторових даних та створити нові можливості для управління територіями й розвитку сучасної інфраструктури.

Отримано: 13.07.2026;

Прийнято: 22.07.2026;

Біографії авторів

  • автор В. Фоменко, афіліація Одеський державний аграрний університет

    кандидат економічних наук, доцент кафедри геодезії, землеустрою та земельного кадастру

  • автор В. Парахненко, афіліація Уманський національний університет, Уманський національний університет

    доктор філософії з Наук про Землю, старший викладач кафедри екології

Посилання

1. Bondarenko, E., & Dudun, T. (2025). The application of artificial intelligence systems in the training of cartography and geoinformatics specialists in Ukraine. Information Technologies and Learning Tools, 106(2). Available at: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/6008

2. Bondarenko, E., Dudun, T., & Yatsenko, O. (2025). Directions of application of artificial intelligence tools for collection and processing of geospatial data in modern Ukrainian realities. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geography. Available at: https://geography.bulletin.knu.ua/uk/article/view/6729

3. Lazorenko, N. (2024). Doslidzhennia zastosuvannia shtuchnoho intelektu (GeoAI) dlia zavdan topohrafichnoho kartohrafuvannia [Research on the application of artificial intelligence (GeoAI) for topographic mapping tasks]. Spatial Development, 8, 430–443. Available at: https://spd.knuba.edu.ua/article/view/315533

4. Kin, D. (2024). Shchodo pidvyshchennia tochnosti metodiv kartometrychnykh i morfometrychnykh obchyslen u heoinformatsiinomu seredovyshchi [Improving the accuracy of cartometric and morphometric methods in the geoinformation environment]. Spatial Development, 7. Available at: https://spd.knuba.edu.ua/article/view/302636

5. Maliuk, O. (2024). Osoblyvosti diialnosti Komitetu ekspertiv OON z upravlinnia hlobalnoiu heoprostorovoiu informatsiieiu (UN-GGIM): dosvid Ukrainy [Activities of the UN Committee of Experts on Global Geospatial Information Management (UN-GGIM): The experience of Ukraine]. Urban Planning and Territorial Planning, 86. Available at: https://mtp.knuba.edu.ua/article/view/310447

6. Martyn, A., Trevoho, I., & Yevsiukov, T. (2024). Upravlinnia publichnistiu heoprostorovykh danykh v Ukraini pid chas viiny [Management of public access to geospatial data in Ukraine during wartime]. West Ukrainian Geodetic Society, 47. Available at: https://zgt.com.ua/en/управління-публічністю-геопросторових/

7. National University of Kyiv-Mohyla Academy. (2026). Official website. Available at: https://www.ukma.edu.ua

8. Pomortseva, O. Ye., Pilicheva, M. O., & Anopriienko, T. V. (2019). Tekhnolohiia vykorystannia heoinformatsiinykh system pry obrobtsi heodezychnykh danykh [Technology of using geographic information systems in geodetic data processing]. Technical Sciences and Technologies, 4(18), 229–237. Available at: https://doi.org/10.25140/2411-5363-2019-4(18)-229-237

9. Ukrainian Hydrometeorological Institute. (2026). Official website. Available at: https://uhmi.org.ua

10. O. M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv. (2026). Official website. Available at: https://www.kname.edu.ua

Завантаження

Опубліковано

2026-09-30

Номер

Розділ

Геоінформаційні технології моделювання стану геосистем