Розроблення бази геопросторових даних для планування заходів з охорони земель щодо вітрової ерозії
DOI:
https://doi.org/10.31548/zemleustriy2024.04.010Ключові слова:
база геопросторових даних, вітрова ерозія, геозображенняАнотація
У роботі подано розроблення структури, яка надає можливість систематизувати та накопичити геопросторові та атрибутивні дані. В ході виконання дослідження розроблено модель бази геопросторових даних, що забезпечує накопичення даних для вирішення задачі просторово-часового аналізу та підтримати обґрунтування заходів з охорони земель щодо вітрової ерозії. Модель бази геопросторових даних розроблена з використанням UML-діаграми класів, що ілюструє не лише основні складові розробки, а й деталізує атрибути та їх типи даних.
В статті було структуровано алгоритм здійснення аналізу геопросторових даних, що структуровані та накопичені в базі геопросторових даних, для визначення земель, яким може загрожувати вітрова ерозія. Алгоритм подано через функціональну модель.
В дослідженні розроблено модель бази знань, як компоненти бази геопросторових даних, що містить як нормативи так і додаткові фактори впливу, які впливають на збільшення або зменшення ризику розвитку вітрової ерозії.
На досліджувану територію в роботі подано геозображення з виділенням територій, що можуть зазнати вітрової ерозії в різні сезони.
Результати роботи можуть бути використані в процесі планування заходів з охорони земель щодо захисту від вітрової ерозії.
Ключові слова. база геопросторових даних, вітрова ерозія, геозображення.
Посилання
Borrelli, P. et al (2021). Soil erosion modelling: A global review and statistical analysis. Science of The Total Environment. 2021. Vol. 780. P. 146494. DOI: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2021.146494
Kuznichenko, S., Ivanov, D., & Kuznichenko, D. (2024). Using the geospatial multi-criteria decision analysis model and methods for soil degradation risk mapping. Bulletin of National Technical University "KhPI". Series: System Analysis, Control and Information Technologies, (1 (11), 18–25. https://doi.org/10.20998/2079-0023.2024.01.03
Moskalenko, A., Geryn, A. (2022). Геоінформаційне моделювання вітрової ерозії [Geoinformation modeling of wind erosion] Zemleustrii, kadastr i monitorynh zemel, no. 4. URL: https://doi.org/10.31548/zemleustriy2022.04.11 (in Ukrainian).
Lyashchenko, A., Zakharchenko, Ye. (2019). Kontseptualʹne modelyuvannya ta pryntsypy realizatsiyi bazy heoprostorovykh danykh kadastru pryrodnykh likuvalʹnykh resursiv [Conceptual modeling and implementation principles of the database of geospatial data of the cadastre of natural medicinal resources] Naukovi zapysky Ternopilʹsʹkoho natsionalʹnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatyuka. Ser. Heohrafiya. Ternopilʹ: TNPU im. V. Hnatyuka, 2019. № 1 (Vyp. 46). P. 232-239. (in Ukrainian).
Mykhailyk, K. O. (2023). Rozrobka struktury bazy heoprostorovykh danykh yak peredumova stvorennya HIS monitorynhu poshkodzhenykh dilyanok [Development of the structure of the geospatial database as a prerequisite for the creation of GIS monitoring of damaged area] Land structure and topographic activity in war and post-war conditions, p 77. URL: https://dglib.nubip.edu.ua/server/api/core/bitstreams/bc02c8d8-8fdd-4279-b0a6-27fa238eb876/content# page=77 (in Ukrainian).
Kokhan, S. S., Moskalenko, A. A. (2015). Development of knowledge base structure of geoinformation monitoring system for evaluation of quality status of agricultural lands. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. Vol. 5, Issue 2 (77). – P. 32–37. URL: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.51050
Sovakov, O. V. (2014). Konstruktyvni osoblyvosti i melioratyvna efektyvnistʹ polezakhysnykh lisovykh smuh [Design features and remedial effectiveness of field protection forest strips] Naukovi dopovidi Natsionalʹnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannya Ukrayiny, (3). (in Ukrainian).
Pismennyi, O. V. (2008). Vplyv vlastyvostey chornozemnykh ta kashtanovykh gruntiv Stepu Ukrayiny na yikh protydeflyatsiynu stiykistʹ. Visnyk ahrarnoyi nauky Prychornomorʺya [The influence of the properties of chernozem and chestnut soils of the Steppe of Ukraine on their anti-deflation resistance] Herald of Agrarian Science of the Black Sea Region. Issue 3 (46), Vol. 2. - P. 179–184. URL: https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/386 (in Ukrainian).
Vysotska, N. Yu., Tarnopilskyi, P. B., Sydorenko, S. V., Solomakha, N. G., Korotkova, T. M. Fomin, V. I., Zubov, O. R., Zubova, L. G., Yelisavenko, Yu. A., Yurchenko, V. A. (2019). Otsinka suchasnoho stanu zakhysnykh lisovykh smuh riznoho tsilʹovoho pryznachennya ta ob'yektiv lisovoyi rekulʹtyvatsiyi [Assessment of the current state of protective forest strips for various purposes and objects of forest reclamation] – 21 p. URL: https://forest.gov.ua/storage/app/sites/8/perelik-dokumentiv-shcho-shvaleni-naukovo-tehnichnoyu-radoyu/t11-state-protective-forest-belts.pdf (in Ukrainian).
Завантаження
Додаткові файли
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
