Наукові засади інституційного забезпечення нормативної бази просторового планування сільських територій на місцевому рівні
DOI:
https://doi.org/10.31548/zemleustriy2026.03.06Ключові слова:
інституціональне забезпечення, нормативна база місцевого рівня, просторове планування, розвиток сільських територій, землекористування, сталий розвиток, територіальна громадаАнотація
У статті досліджено теоретико-методологічні засади інституційного забезпечення місцевої нормативної бази як ключового чинника просторового планування та сталого розвитку сільських територій. Актуальність теми зумовлена трансформацією земельних відносин в Україні, поглибленням децентралізації, посиленням ролі територіальних громад у системі управління земельними ресурсами та потребою відновлення сільських територій в умовах повоєнного розвитку. Метою дослідження є обґрунтування наукових підходів до формування та інтеграції місцевих нормативно-правових актів у систему просторового планування на рівні територіальних громад. У роботі застосовано системний, порівняльний, аналітичний методи та метод моделювання, що дало змогу забезпечити комплексність дослідження, врахувати багаторівневий характер регулювання просторового розвитку та зіставити вітчизняну практику з підходами країн Європейського Союзу. Запропоновано авторську концептуальну модель інституціонального забезпечення нормативної бази місцевого рівня, яка відображає взаємодію державного та локального рівнів регулювання, визначає ключові інституційні зв’язки і механізми узгодження нормативних документів різного рівня. Наукова новизна дослідження полягає у розробленні концептуальної моделі, структурованої за нормативно-правовим, інституційним, інформаційно-аналітичним і функціональним блоками. Обґрунтовано вплив нормативного середовища на економічні, соціальні та екологічні показники розвитку територіальних громад, зокрема через підвищення ефективності використання земельних ресурсів, покращення управлінських рішень та забезпечення сталості просторового розвитку. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання органами місцевого самоврядування під час розроблення комплексних планів просторового розвитку та місцевих регламентів землекористування.
Отримано: 10.07.2026;
Прийнято: 12.08.2026;
Посилання
1. Sakal, O. V., Kolisnyk, H. M., & Kharytonenko, R. A. (2022). Instytutsiine seredovyshche suchasnykh zemelnykh vidnosyn [Institutional environment of modern land relations]. Zemleustrii, kadastr i monitorynh zemel, (1), 69–78. DOI: https://doi.org/10.31548/zemleustriy2022.01.07
2. Butenko, Ye. V., & Kharytonenko, R. A. (2016). Udoskonalennia systemy pryrodno-silskohospodarskoho raionuvannia [Improvement of the system of natural and agricultural zoning]. Zbalansovane pryrodokorystuvannia, (2), 15–23. Available at: https://surl.li/zrwkce
3. Bespalko, R. I., & Voroniuk, Yu. Yu. (2013). Investytsiina pryvablyvist zemel silskohospodarskoho pryznachennia v Ukraini [Investment attractiveness of agricultural land in Ukraine]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy, (23.17), 309–313.
4. Stupen, R. M., Rii, I. F., Kolodii, P. P., & Ryzhok, Z. R. (2019). Teoretyko-metodolohichni zasady formuvannia investytsiinoi pryvablyvosti u systemi silskohospodarskoho zemlekorystuvannia [Theoretical and methodological principles of investment attractiveness formation in the agricultural land-use system]. Lviv: Halytska vydavnycha spilka. 164 p.
5. Pushkar, B., & Rudakevych, I. (2024). Innovatsiini pidkhody do upravlinnia zemelnymy resursamy v umovakh detsentralizatsii [Innovative approaches to land resource management under decentralization]. Rehionalni aspekty rozvytku produktyvnykh syl Ukrainy, (29), 48–54. DOI: https://doi.org/10.35774/rarrpsu2024.29.048
6. Manaienko, I., & Holiuk, V. (2024). Planuvannia prostorovoho rozvytku rehionu: skladovi ta otsinka [Spatial development planning of a region: Components and assessment]. Ekonomika ta suspilstvo, (64). DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-64-55
7. Tretiak, A. M., Tretiak, V. M., Priadka, T. M., & Tretiak, N. A. (2022). Terytorialno-prostorove planuvannia zemlekorystuvannia [Territorial-spatial planning of land use] (A. M. Tretiak, Ed.). Bila Tserkva: TOV “Bilotserkivdruk”. 168 p.
8. Shulha, M. V., Ihnatenko, I. V., & Malokhlib, O. S. (2025). Aktualni aspekty pravovoho rehuliuvannia planuvannia vykorystannia zemel [Current aspects of legal regulation of land-use planning]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Pravo, (88, Pt. 2), 246–252. DOI: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.88.2.33
9. Zemelnyi kodeks Ukrainy [Land Code of Ukraine]. (2001). Code of Ukraine No. 2768-III. Verkhovna Rada of Ukraine. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/go/2768-14
10. Pro rehuliuvannia mistobudivnoi diialnosti [On regulation of urban planning activities]. (2011). Law of Ukraine No. 3038-VI. Verkhovna Rada of Ukraine. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/go/3038-17
11. Pro zemleustrii [On land management]. (2003). Law of Ukraine No. 858-IV. Verkhovna Rada of Ukraine. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/go/858-15
12. Tretiak, A. M., Tretiak, V. M., Priadka, T. M., & Tretiak, N. A. (2017). Terytorialne planuvannia zemlekorystuvannia v konteksti formuvannia finansovoi stiikosti obiednanykh terytorialnykh hromad [Territorial land-use planning in the context of forming financial sustainability of amalgamated territorial communities]. Zemleustrii, kadastr i monitorynh zemel, (1), 21–27. DOI: https://doi.org/10.31548/zemleustriy2017.01.021
13. Tretiak, A. M., Tretiak, V. M., Priadka, T. M., & Kapinos, N. O. (2021). Rozvytok systemy zemlevporiadkuvannia na zasadakh novitnoi instytutsionalno-povedinkovoi teorii [Development of the land management system based on the latest institutional-behavioral theory]. Ekonomika ta derzhava, (6), 27–33. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6806.2021.6.27
14. Tretiak, A. M., Tretiak, V. M., Priadka, T. M., Tretiak, R. A., & Komarova, N. V. (2022). Stan ta problemy rozroblennia kompleksnykh planiv prostorovoho rozvytku zemlekorystuvannia terytorii terytorialnykh hromad [Status and problems of developing comprehensive spatial development plans for land use in the territories of territorial communities]. Zemleustrii, kadastr i monitorynh zemel, (1), 57–68. DOI: https://doi.org/10.31548/zemleustriy2022.01.06
15. Pro zatverdzhennia Poriadku formuvannia Kontseptsii intehrovanoho rozvytku terytorii terytorialnoi hromady [On approval of the Procedure for developing the Concept of integrated development of the territory of a territorial community]. (2022). Order of the Ministry for Communities and Territories Development of Ukraine No. 172.
16. Pahl-Weber, E., & Henckel, D. (2008). The planning system and planning terms in Germany: A glossary. Hanover: ARL. 246 p. Available at: https://nbn-resolving.de/urn:nbn:de:0168-ssoar-285601
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Землеустрій, кадастр і моніторинг земель
TЦя робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
