Особливості виживання та розвитку хлібного жука-кузьки (ANISOPLIA AUSTRIACA H.) на пшениці озимій в Лісостепу України

Автор(и)

  • V. V. Sakhnenko National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
  • D. V. Sakhnenko National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.31548/agr2019.03.063

Ключові слова:

пшениця озима, хлібний жук-кузька, моніторинг, пошкодженість, заходи захисту, розмноження, контроль чисельності шкідників

Анотація

Висвітлено особливості розмноження, розвитку та виживання твердокрилих фітофагів на посівах пшениці озимої з використанням вдосконалених технологій моніторингу цих шкідників в Лісостепу України. Уточнено особливості біології та екології хлібного жука-кузьки (Anisoplia Austriaca H.), що належить до ряду Твердокрилі – Coleoptera, родини Пластинчастовусі – Scarabаeidae, на сівозмінах пшениці озимої в регіонах досліджень. Встановлено, що популяції основних видів твердокрилих шкідників, які формуються восени та влітку проходять за циклічними коливаннями чисельності.

Спалахи чисельності хлібного-жука кузьки повторюються через різні проміжки часу, вони синхронізовані з циклами погоди, клімату, урожайності зернових колосових культур і сонячної активності, що чинить як прямий, так і опосередкований вплив на динаміку біосфери, агроекосистем та популяції, які їх заселяють.

Характерно, що різке коливання погоди, виявилось оптимальним для розвитку й поширення цих видів шкідників генеративних органів пшениці озимої та інших зернових колосових культур у Лісостепу України.

Посилання

Dolya, M. M., Pokoziy, Y. T. & Mamchur R. M. (2004). Fitosanitarnyy monitorynh [Phytosanitary monitoring]. (p. 249), NNTSIAE. [in Ukrainian]

Pokosy, Y. T., Pisarenko, V. M., Dovgan, S.V., Dolya, M. M., Mamchur, R. M., Bondareva, L. M. & Pasichnik L.P. (2010). Monitorynh shkidnykiv silskohospodarskykh kultur [Monitoring of pests of agricultural crops]. (p. 223), Ahrarna osvita. [in Ukrainian]

Kulyeshov, A. V., Bilyk, M. O., Dovhan, S. V. (2011). Fitosanitarnyy monitorynh i prohnoz. [Phytosanitary monitoring and forecast]. (p.608), Espada. [in Ukrainian]

Havrylyuk, M. (2009). Osoblyvosti zakhystu

silʹsʹkohospodarsʹkykh kulʹtur vid shkidnykiv i khvorob. [Features of protection of agricultural crops from pests and diseases.] (p.12). Ahrarnyy tyzhdenʹ Ukrayiny. [in Ukrainian]

Oliveira, C., Auad, A., Mendes, S. & Frizzas, M. (2014). Crop losses and the economic impact of insect pests on Brazilian agriculture. (pp. 50-54), Crop Protection. [in English]

https://doi.org/10.1016/j.cropro.2013.10.022

Milosavljevic, I., Esser &, Aaron, D. (2016). Effects of environmental and agronomic factors on soil-dwelling pest communities in cereal crops. Agriculture Ecosystems & environment, 192-198 [in English]

https://doi.org/10.1016/j.agee.2016.04.006

##submission.downloads##

##submission.additionalFiles##

Опубліковано

2020-03-27

Номер

Том 10 № 3 (2019)

Розділ

Захист рослин

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).