Особливості розвитку фітомікробентосу прісноводних водойм Кілійської дельти Дунаю

Анотація

Важливою невід’ємною складовою автотрофної ланки прісноводних заток Кілійської дельти Дунаю є фітомікробентос – мікроскопічні водорості, що мешкають на дні водойм, на м’якому субстраті. Фітомікробентос приймає участь у формуванні потоків енергії та колообігу речовин, впливає на кисневий та біогенний режим водних екосистем, слугує харчовим ресурсом для риб та безхребетних. Тому, вивчення різноманіття, особливостей його структури є необхідним для характеристики функціонування водних об’єктів. Метою даної роботи було дослідити особливості розвитку фітомікробентосу різнотипних прісноводних водойм Кілійської дельти Дунаю. Матеріалами для роботи слугували альгологічні проби, зібрані в 2010-2013 роках, впродовж вегетаційних сезонів (весна, літо, осінь) на прісноводних водоймах Кілійської дельти Дунаю, різної ізольованості від моря та на відмінних типах донних відкладів: затоки, відкриті зі сторони моря – Бистрий кут (новоутворена), Потапів кут; давно існуюче, закрите внутрідельтове озеро Ананькін кут. Донні відклади представлені переважно чорними мулами (Потапів кут, Ананькін кут,), менше – сірими мулами та замуленими пісками (Бистрий кут). Альгологічний матеріал відбирали та опрацьовували з використанням методів, загальноприйнятих у практиці гідробіологічних досліджень. Для оцінки подібності чи різниці видового складу водоростей в прісноводних водоймах Кілійської дельти Дунаю був застосований коефіцієнт Серенсена (Ks). Аналіз видового багатства фітомікробентосу прісноводних водойм
показав, що найбільшу кількість видів водоростей виявлено в озері Ананькін кут, найменшу – в затоці Потапів кут. Максимальні показники чисельності і біомаси фітомікробентосу спостерігались в озері Ананькін кут, мінімальні – в затоці Бистрий кут. Аналіз якісних та кількісних показників розвитку мікроводоростей дна дозволив встановити, що при переході від замулених пісків та сірих мулів до чорних мулів, кількість видів, чисельність та біомаса фітомікробентосу збільшувались. Чим більше ізольована водойма від моря, тим вище видове багатство фітомікробентосу. Отримані дані можуть бути використані для екологічного моніторингу стану різнотипних водних об’єктів Кілійської дельти Дунаю, оцінки їх біорізноманіття та біоресурсного потенціалу, у тому числі прогнозування його можливих змін.

Ключові слова: фітомікробентос, видовий склад, чисельність, біомаса, сезонна динаміка, Кілійська дельта Дунаю, прісноводні затоки