Особливості накопичення 137Cs у фітомасі видів трав'яно-чаганичкового ярусу оліготрофних та мезотрофних боліт Західного Полісся України
DOI:
https://doi.org/10.31548/biologiya2019.03.092Ключові слова:
137Cs, оліготрофне болото, мезотрофне болото, трав'яно-чагарничковий ярус, коефіцієнт переходуАнотація
Проаналізовано особливості накопичення 137Cs видами трав’яночагарничкового ярусу оліготрофних та мезотрофних боліт на території Західного Полісся України. Дослідження проведені протягом 2004 – 2012 рр. на півночі Рівненської області, де було закладено 15 пробних площ у різних типах верхових та перехідних боліт. На пробних площах досліджено щільність забруднення радіонуклідом торфово-болотних ґрунтів, визначено питому активність 137Cs у видах судинних рослин та визначено коефіцієнти переходу (КП) для кожного виду. Побудовано ранжовані ряди видів за цією ознакою в різних типах боліт. Виявлено, що на кожній дослідній ділянці спостерігається значне коливання питомої активності радіонукліду в досліджених видах. Визначено, що для оліготрофних боліт найбільшими рівнями накопичення радіонукліду характеризувалися види обводнених мочажин та представники родини осокові. Найменші значення КП для оліготрофних боліт відмічено в ерикоїдних чагарничків, що зростають на мікропідвищеннях. Для мезотрофних боліт найвищі значення КП визначені для папоротеподібних, осок та видів обводнених мочажин, а також для деяких видів чагарничків; найменшими значеннями характеризувалися дрібні болотні верби. Показано, що види рослПосилання
Behavior of radionuclides in natural and semi-natural environments / ECP5 Final report / Eds. M. Belli and F. Tikhomirov. EUR 16531. Luxemburg, 1996. 154 p.
Mosyakin S.L., Fedoronchuk М.М. Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. Kiev: M.G. Kholodny Institute of Botany, 1999. – 345 p.
Eliashevich N. V., Matsko V. P., Skvernyuk I. I., Orekhova M. G. (1998) Verkhovyye bolota – fitomigratsionnyye radionuklidnyye anomalii [Oligotrophic bogs – phytomigrational radionuclide anomalies]. Fundamentalnyye i prikladnyye aspekty radiobiologii: biologicheskiye effekty malykh doz i radioaktivnoye zagryazneniye sredy. Proceding of international Conference. Minsk (Belarus), 73.
Zavalna V. V., Podrushniak A. Ye. (2009) Ekolohichne obgruntuvannia yakosti likarskykh ta yahidnykh roslyn v zalezhnosti vid biotychnykh faktoriv [Ecological substantiation of quality of medicinal and berry plants depending on biotic factors]. Problemy kharchuvannia, 3-4, 59-63.
Krasnov V. P., Kurbet T. V., Korbut M. B., Boiko O. L. (2015) Rozpodil sumarnoi aktyvnosti 137Cs u komponentakh bioheotsenozu mezoolihotrofnykh bolit Polissia Ukrainy [Distribution of total 137Cs activity in components of biogeocenosis of meso-oligotrophic bogs of Polissia of Ukraine]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy, 25.6, 124-131. https://doi.org/10.15421/40250822
Myaskovskaya O. S., Orlov O. O. (2009) Ispolzovaniye resursov dikorastushchikh lekarstvennykh rasteniy bolot raznykh tipov v usloviyakh radiatsionnogo zagryazneniya Ukrainskogo Polesia [Using the resources of wild medicinal plants of marshes of different types under the conditions of radiation pollution of Ukrainian Polissia]. Rastitelnost bolot: sovremennyye problemy klassifikatsii, kartografirovaniya, ispolzovaniya i okhrany. Materialy mezhdunarodnogo nauchno-prakticheskogo seminara. Minsk: Pravo i ekonomika, 206-209.
Orlov O. O. (2006) Holovni zakonomirnosti rozpodilu 137Cs v ekosystemakh sylno obvodnenykh olihomezotrofnykh bolit Zakhidnoho Polissia Ukrainy [The main patterns of the distribution of 137Cs in ecosystems of heavily watered oligomezotrophic bogs of the Western Polissia of Ukraine]. Radioekolohiia lisiv i lisove hospodarstvo Polissia Ukrainy: Zbirnyk naukovykh prats Poliskoho filialu UkrNDILHA. Kyiv: Fitosotsiotsentr, 28-41.
Orlov O. O. (2011) Problemy bioheokhimichnoi mihratsii radionuklidiv u lisovykh ekosystemakh Ukrainy [Problems of biogeochemical migration of radionuclides in the forest ecosystems of Ukraine]. Ahroekolohichnyi zhurnal, 1, 48-52.
Orlov O. O., Didukh Ya.P. (1998) Fitoindykatsiia radioaktyvnoho zabrudnennia lisovykh ekosystem [Phytoindication of radioactive contamination of forest ecosystems]. Ukrainskyi botanichnyi zhurnal, 55/5, 536-541.
Orlov O. O., Dolin V. V. (2010) Bioheokhimiya tseziyu-137 u lisobolotnykh ekosystemakh Ukrayins'koho Polissya [Biogeochemistry of cesium-137 in forest-bog ecosystems of Ukrainian Polissia]. Kyiv : Naukova dumka, 198.
Lavrenko E. M. Korchagin A. A. ed. (1964) Polevaya geobotanika [Field geobotany]. Vol. 3. Moskva-Leningrad: Nauka, 530.
Shcheglov A. I. (2000) Biogeokhimiya tekhnogennykh radionuklidov v lesnykh ekosistemakh: po materialam 10-letnikh issledovaniy v zone vliyaniya avarii na ChAES [Biogeochemistry of technogenic radionuclides in forest ecosystems: based on 10 years of research in the impact zone of the Chernobyl accident]. Moskva : Nauka, 268.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
