Формування фотосинтетичної продуктивності агроценозу пшениці ярої на дерново-підзолистому ґрунті Передкарпаття залежно від обробітку ґрунту і удобрення

Анотація

Наведено результати дослідження, виконаного  продовж 2016-2018 рр. з вивчення впливу основного обробітку ґрунту і  системи удобрення на родючість дерново-підзолистого ґрунту Передкарпаття та формування фотосинтетичної продуктивності пшениці ярої в короткоротаційній сівозміні.

Мета дослідження – встановити і теоретично обґрунтувати агроекологічні умови оптимізації формування фотосинтетичної продуктивності пшениці ярої сорту Кларіса залежно від обробітку грунту та системи живлення в умовах Передкарпаття.

Дослідження виконано в умовах ФГ „Фортуна”, що у с. Негівці Калуського району Івано-Франківської області.

Аналіз умов формування площі листкової поверхні рослин пшениці ярої сорту Кларіса показав, що інтенсивність формування площі листкової поверхні значно залежала від системи удобрення і способу обробітку грунту. Встановлено, що найпотужніший листковий апарат рослини пшениці ярої формували у варіанті органо-мінеральної системи удобрення за поверхневого (дискування на 8-10 см) обробітку грунту у фазу кущіння – 18,4 тис.м²/га, що на 8,3 тис.м²/га більше, і у фазу колосіння – 46,3 тис.м²/га, що на 17,6 тис.м²/га більше порівняно до контролю.

У цьому варіанті фотосинтетичний потенціал агроценозу становив 3,1 млн.м² діб/га, що на 1,2 млн.м² діб/га більше порівняно до  контролю. Чиста продуктивність фотосинтезу рослин у фазу виходу у трубку становила 2,3 г/м² за добу, або на 0,6 г/м² за добу більше порівняно до контролю.

Процеси нагромадження сухих речовин найінтенсивніше відбувались  за органо-мінеральної системи удобрення (внесення свинячого гною, отриманого на виході біогазової установки) у дозі 20 т/га + N₄₀P₃₀K₄₀) за поверхневого обробітку грунту (дискування на глибину 8-10 см). Так, у фазу кущіння нагромадження сухих речовин було на 24,3 г/м²   більше, у фазу виходу у трубку – на 59,9 г/м²  і у фазу колосіння – на 388,3 г/м²  більше порівняно до контролю.

Встановлено, що за органічної і органо-мінеральної систем удобрення за полицевого (оранка на 14-16 см) та поверхневого (дискування на 8-10 см) обробітків грунту складались сприятливіші, порівняно з іншими варіантами досліду,  умов для активізації фотосинтетичної діяльності агроценозу пшениці ярої сорту Кларіса.

Ключові слова: дерново-підзолистий ґрунт, Передкарпаття, пшениця яра, система удобрення, обробіток ґрунту, родючість, фотосинтез