Якісні показники однорічних саджанців яблуні колоноподібного типу
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi5(105).2023.005Ключові слова:
яблуня, Malus domestica Borkh, сорти, розмноження, підщепа, саджанець, окулірування, щеплення, коренева система, якістьАнотація
У статті представлені результати дослідження формування однорічних саджанців сортів та гібридів яблуні колоноподібного типу на підщепах 54.118 та М.9 за період з 2020 по 2022 роки. Дослідження проводились у плодовому розсаднику навчальної лабораторії "Плодоовочевий сад" кафедри садівництва ім. проф. В.Л. Симиренка НУБіП України. Майже всі сорти та гібриди (з окрім сорту 'Дюймовочка', яка мала приживаність на рівнях 73,3%) успішно прижились на обох підщепах 54.118 та М.9. Найвищий рівень приживлюваності бруньок після ревізії виявлений у сорту 'Болеро'. Також була виявлена стабільність приростів на всіх досліджуваних сортах та гібридах. Найбільший діаметр стовбура однорічних рослин був у гібриду Михайлівське 9/110, який мав діаметр 18,2 мм на підщепі М.9 і 18,5 мм на підщепі 54.118, а також у сорту 'Білосніжка' (18,5 мм) на підщепі 54.118. Найвищий відсоток стандартних саджанців зафіксований у сорту 'Болеро' (від 92% до 95%) на обох досліджуваних підщепах. Вирощені саджанці всіх сортів та гібридів на карликовій підщепі М.9 і середньорослій підщепі 54.118 мали добре розвинену розгалужену кореневу систему з чітко вираженими двома або трьома ярусами коренів.Посилання
Kondratenko, T. Ye. & Zakharov, M. (2009). Columnar apple trees. Agronomist, 4, P. 184–185. (In Ukrainian).
Ovcharenko, S. (2017). Garden with columns. Gardening in Ukrainian, (1), P. 34–38. (In Ukrainian).
Kondratenko, T. Ye., & Zakharov, M. V. (2010). Agroecological aspects of columnar apple cultivation in Ukraine. Agroecological journal, 1, P. 65–68. (In Ukrainian).
Kondratenko, T.Ye. (2013). A columnar apple garden. Modern Agrarian Technologies, P. 58–63. (In Ukrainian).
Havryliuk, O.S., Kondratenko, T.Ye. (2018). Industrial apple orchard - myths and reality. Materials of the international scientific and practical conference Innovations in the production, storage and processing of plant raw materials. Kyiv. "CPU "COMPRINT". P. 54–55. (In Ukrainian).
Havryliuk, O.S. (2022). Column technology. Gardening in Ukrainian. №2–3. P. 32–35. (In Ukrainian).
Methodology of examination of varieties of fruit and berry crops, nut crops and grapes. Protection of rights to plant varieties. Kyiv: Alefa, 2005. 2(2). 232 p. (In Ukrainian).
DSTU 7863:2015. (2016). Soil quality. Determination of easily hydrolyzable nitrogen by the Kornfield method. [Effective from 2016-07-01]. View. officer Kyiv: State Enterprise "UkrNDNC". 5 p. (In Ukrainian).
DSTU 4115-2002. (2003). Soils. Determination of mobile compounds of phosphorus and potassium by the modified Chirikov method. [Effective from 2003-01-01]. Kyiv: State Committee of Ukraine for Technological Regulation and Consumer Policy, 9 p. (In Ukrainian).
Mezhenskyi, V. M. (2017). Fundamentals of research in horticulture. Calculations in Microsoft Excel: A Tutorial. 212 p. (In Ukrainian)
Shevchuk, N., Havryliuk O.S. (2022). Varietal peculiarities of sweet cherry seedlings formation on seed and clone rootstocks. Scientific reports of NULES of Ukraine, 0(4(98)). (In Ukrainian). DOI: http://dx.doi.org/10.31548/dopovidi2022.04.006
Arsov, T., Kiprijanovski, M., Gjamovski, V., Saraginovski, N. (2019). Performance of some cherry cultivars growing on different planting distances. In IV Balkan Symposium on Fruit Growing (2019, September), 1289 (pp. 119–124). http://dx.doi.org/10.17660/ActaHortic.2020.1289.17
Karakaya, O., Ozturk, B., Aglar, E., Balik, H. I. (2021). The Influence of the Rootstocks on Biochemical and Bioactive Compound Content of 0900 Ziraat’ Sweet Cherry Fruit. Erwerbs-Obstbau. Vol. 63, P. 247–253. https://doi.org/10.1007/s10341-021-00542-0
Sukhoivan, O. M., Kishchak, O. A. (2018).A promising method of obtaining adaptive varieties and rootstock combinations of cherries for the creation of fast-fruiting plantations. State University "NMC "Agroeducation" (protocol dated October 1, №6). 133 p. (In Ukrainian).
Shevchuk, N.V. (2019). Progressive technologies in nurseries. Kyiv: CPU "Comprint". 160 p. (In Ukrainian)
Havryliuk, O.S. (2022). The value of the columnar apple tree as a source material for selection. Materials of the international scientific and practical conference Breeding - heritage, modernity and future (education, science, production). Kyiv, NUBIP of Ukraine. P. 129–131. (In Ukrainian). https://nubip.edu.ua/sites/default/files/u167/zbirnik_tez_1.02.pdf
Havryliuk, O., Bondarenko, Y., Boichuk, H., & Petrenko, D. (2022). Formation of productivity of apple varieties in Kyiv. Scientific reports of NULES of Ukraine, 0(1(95)). (In Ukrainian). URL: http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Dopovidi/article/view/15913
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).