Адаптивні властивості та селекційна цінність гібридних комбінацій F3 пшениці м’якої озимої за ознаками продуктивності колоса
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi.2(108).2024.011Ключові слова:
гібридна комбінація, гомеостатичність, фузаріоз, фони, коефіцієнт варіації, пшениця м'яка озима, селекційна цінністьАнотація
У ході досліджень оцінювали гібридні комбінації F3 пшениці м’якої озимої за ознаками продуктивності колоса та визначали гомеостатичність і селекційну цінність за цими ознаками в 2022, 2023 рр. Об'єктом досліджень були 30 гібридних комбінацій гібридів F3 пшениці м’якої озимої лабораторії селекції озимої пшениці Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН України.
Встановлено суттєву різницю між гібридами як за рівнем розвитку ознак продуктивності колоса, так і за їх мінливістю в роки досліджень. Оцінку адаптивних властивостей гібридних комбінацій здійснювали шляхом визначення показників гомеостатичності (Hom) і селекційної цінності (Sc). Визначено, що гібридні комбінації F3 пшениці м’якої озимої володіли різним рівнем гомеостатичності і селекційної цінності. Найбільш цінними є гібриди, в яких поєднується висока гомеостатичність і селекційна цінність з високим рівнем розвитку ознак продуктивності. Проаналізувавши дослідження за ознаками «довжина головного колоса», «кількість зерен із головного колоса» та «маса зерна з головного колоса» встановлено, що реципрокна комбінація МІП Фортуна ↔ (Донской простор / Славна) вирізнялась незначною варіацією (V) від 0 % до 0,2 % та високою селекційною цінністю. Вищий рівень гомеостатичності був характерний для оберненої комбінації (Донской простор / Славна) / МІП Фортуна та перевищував середнє по досліду для ознак – довжина колоса (Hom = 252, середнє по досліду 170), кількість зерен із колоса (Hom = 577, середнє по досліду 488,5). Ці генотипи можуть бути використані як джерела продуктивності колоса з високою їх гомеостатичністю.
Посилання
References
Moisienko, V.V., Nazarchuk, O.P., & Ishchenko, M.V. (2020). Improving the yield and quality of winter wheat during autumn herbicide cultivation. Scientific Horizons, 08(93), 98-103. doi: 10.33249/2663-2144-2020-93-8-98-103.
Rybka, V., Kompaniets, V., & Kulyk, A. (2018). Grain production in terms of costs. Agribusiness Today. Retrived from http://agro-business.com.ua/agro/ahron.-sohodni/item/101 vyrobnytstvozernau-rozrizi-vytrat.html.
Diordieva, I.P. (2018). Adaptive features of Triticum Spelta L. variety samples by the quantitative characteristics of grain quality. Feeds and Feed Production, 86, 44-49.
Lozinsky, M.V. (2018). Adaptability of breeding numbers of winter wheat, gained from hybridization of different ecotypes, following the number of spikelets in the main spike. Agrobiology, 1, 233-243.
Bilousova, Z. (2018). Evaluation of adaptive potential of winter wheat (Triticum aestivum L.) varieties in the conditions of Southern Steppe of Ukraine. Scietific Reports of NULES of Ukraine, 3(73). doi: 10.31548/dopovidi2018.03.013.
Khomenko, S.O., Fedorenko, I.V., & Fedorenko, M.V. (2016). Homeostasis and selective value of collection accessions of bread spring wheat for conditions of Forest-steppe of Ukraine. Myronivka Bulletin, 3, 85-93. doi: 10.21498/2518-7910.0.2016.119180
Rozhkova, T.O. (2022). Harmfulness of Fusarium sp. from mycobiota of winter wheat seeds. Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology, 47(1), 119-124. doi: 10.32845/agrobio.2022.1.16
Hagerty, C.H., Namdar, G.F., Rivedal, H.M., Wen, N., & Yin, C. (2023). Diagnostic guide: Fusarium head blight of cereal grains. Plant Health Progress, 24(2), 252-257. doi: 10.1094/PHP-10-22-0110-DG
Chen, Y., Kistler, H.C., & Ma, Z. (2019). Fusarium graminearum trichothecene mycotoxins: biosynthesis, regulation, and management. Annual Review of Phytopathology, 57, 15-39. doi: 10.3390/toxins14050299
Abbas, A., & Yli-Mattila, T. (2022). Biocontrol of Fusarium graminearum, a causal agent of Fusarium head blight of wheat, and deoxynivalenol accumulation: from in vitro to in planta. Toxins, 14(5), 299. doi: 10.3390/toxins14050299
Tymoshchuk, T., Kotelnytska, H., Gurmanchuk, O., Serba, I., Yurchyk, R., & Shchulga, O. (2020). Control of causative agents of Fusarium head blight of winter wheat in applying modern fungicides. Scientific Horizons, 8, 112-118. doi: 10.33249/2663-2144-2020-93-8-112-118.
Dzham, M., & Mykhailenko, S. (2021). Species composition of Fusarium spp. on winter wheat in the Right Bank Polissya of Ukraine. Interdepartmental Thematic Scientific Collection of Plant Protection and Quarantine, 67, 131-139. doi: 10.36495/1606-9773.2021.67.131-139
Sechniak, A.L., Miros, S.L., & Dovganiuk, E.A. (2019). Cytogenetic effects of Fusarium graminearum Schwabe on cereal culturess. Bulletin of Odessa National University. Biology, 24(1 (44)), 65-74. doi: 10.18524/2077-1746.2019.1(44).167886
Geshele, E.E. (1971). Methodical guide to phytopathological evaluation of cereals. Odessa: All-Union Breeding and Genetic Institute.
Babayants, O.V., & Babayants, L.T. (2014). Fundamentals of breeding and methodology for assessing wheat resistance to pathogens. Odessa.
Zamlila, N.P. (2021). Peculiarities in determining adaptability of winter bread
wheat breeding lines under environmental conditions of the central part of Ukrainian Forest-Steppe (Doctoral thesis, the V.M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat, NAAS of Ukraine, Tsentralne, Ukraine).
Hoptsii, V.O., & Kryvoruchenko, R.V. (2020). Аdaptive properties and selection value of the collection genotypes of winter wheat by the features of ear productivity. Grain Crops, 4(2). 230-242. doi: 10.31867/2523-4544/0130
Weather in AS Myronivka 2022/23. Retrived from https://meteo.ua/9144/tsentralnoe#2023-11-15--16-00.
##submission.downloads##
##submission.additionalFiles##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
