Особливості формування висоти сортів сої різних груп стиглості

Анотація

У статті наведено результати аналізу формування висоти рослин сої їх маса, прикріплення нижніх бобів на рослині у різних груп стиглості сої. Дослідження проводили в 2022–2024 рр. в ТОВ «НАТАША АГРО» Чернігівської області. Сорти сої, ранньостиглі – Діадема Поділля, Тенор, Саталія; середньоранньостиглі – Чураївна, Сакуза, Ментор; середньостиглі – Палладор, Прескот, Азимут. Контролем слугував сорт сої Чураївна. Грунт дослідної ділянки – лучно-чорноземний пилувато-суглинковий. Площа посівної ділянки – 78 м², облікової – 25 м², повторність триразова. Попередник – кукурудза. Спосіб сівби – широкорядний на 35 см. Норма висіву сої 550 тис./га схожих насінин.

Встановлено, що на формування висоти рослин сої впливають сортові особливості. Максимальної висоти рослини сої досягають у фазу наливу бобів, водночас найвисокорослими вони були у середньостиглого сорту Палладор – 92,2 см, Прескот – 89,0 см та середньораннього – Сакуза – 90,4 см. Найнижча висота рослин сої зафіксована у ранньостиглих сортів сої Тенор – 77,1 см і Діадема Поділля – 73,6 см. У сортів Палладор, Прескот, Азимут середньостиглої групи, висота кріплення нижнього бобу становила від 15 до 16 см. Для цих сортів це є позитивним показником, що дозволить зменшити втрати при збиранні комбайном. Сорти Тенор, Саталія мали низьке кріплення бобу 11–11,8 см, як у сприятливі, так і несприятливі роки досліджень. Висота рослин різних сортів сої у фазі 2-го трійчастого листа біла майже однаковою. Відмінності в показниках спостерігаються у фазі початку бутонізації, найбільший приріст – у період цвітіння – налив бобів. Виділялись сорти Сакуза – 86,6 см, Палладор – 96,1 см, Прескот – 81,4 см.