Моделювання насіннєвої продуктивності сортів пшениці озимої залежно від норм висіву та умов зволоження

Анотація

У статті відображено результати дослідження з вивчення насіннєвої продуктивності сортів пшениці озимої та встановлення математичних зв’язків продуктивності рослин залежно від норм висіву у зрошуваних і неполивних умовах півдня України.

Одним із найважливіших елементів технології вирощування насіння пшениці є створення оптимальних науково обґрунтованих площ живлення рослин. Вони забезпечуються відповідними нормами і способами висіву з урахуванням біологічних особливостей сортів, а також ґрунтових, кліматичних та агроекологічних умов конкретних регіонів.

Метою досліджень було вивчити насіннєву продуктивність сортів пшениці озимої залежно від норми висіву та умов зволоження та розробити математичні моделі їх продуктивності залежно від природних і агротехнічних чинників. Завдання дослідження полягало у встановленні впливу досліджуваних факторів на динаміку врожайності насіння, показники якості, а також параметри дисперсійного, варіаційного та кореляційно-регресійного аналізу експериментальних даних.

Польові досліди були проведені згідно спеціальних методик за схемою, яка  передбачала вивчення сортового складу, норм висіву та умов зволоження. Агротехніка вирощування насіння сортів пшениці озимої була загальновизнаною для умов півдня України, крім досліджуваних норм висіву та умов зволоження.

Встановлено, що максимальна урожайність насіння формувалася за норми висіву 5,0 і 7,0 млн шт./га на неполивних ділянках – відповідно 4,28 і 4,35 т/га, на зрошуваних – 8,11 і 8,03 т/га. Підвищення норми висіву до 7,0 млн шт./га не призводить до істотних змін у рівні урожайності. Дисперсійний аналіз довів найвищий рівень впливу на величину врожайності зрошення, питома вага якого підвищилася до 35,8%. Обробка експериментальних даних за методом кореляційних плеяд дозволила встановити різну ступінь і спрямованість зав’язків урожайності насіння з показниками якості пшениці озимої, особливо за умов зрошення.