Закріплення гетерозису серед нащадків у Arabidopsis Thaliana (L.) Heynh. та інших самозапильних рослин

Автор(и)

  • S. G. Hablak Агропромхолдинг «Кернел», Научно-исследовательский центр
  • Y. A. Abdullaieva Агропромхолдинг «Кернел», Научно-исследовательский центр

DOI:

https://doi.org/10.31548/dopovidi2018.05.009

Анотація

Важливим завданням селекції рослин є розробка прийомів закріплення гетерозису у другому і наступних поколіннях. За багатьма перехреснозапилюючим культурам, зокрема соняшник, кукурудза, доводиться вести складне насінництво. Для самозапильних рослин пшениці, ячменю, вівса використання ефекту гетерозису обмежується низьким відсотком зав'язування зерен, слабким коефіцієнтом розмноження насіння. Вирішення у рослин питання щодо збереження гетерозису в ряді поколінь дало б можливість спростити та здешевити практичне його використання у рослинництві. Повторити гетерозис у самозапильних рослин у подальших поколіннях, не вдаючись до складного насінництва та системи зворотних, ступінчастих схрещувань, можливо за допомогою аналізує схрещування при схрещуванні домінантної гомозиготи з рецесивною гомозиготою гібридів F2 (ААBВ × ааbb → АaBв). Через те, що материнська форма була домінантною гомозиготою, розщеплення за фенотипом не відбувається. У цьому випадку у самозапильних рослин можливе закріплення гетерозису в наступних поколіннях при відборі таких генотипів у F2 з крайнім ступенем вираження ознаки. Для виявлення даних генотипів у рослин F2 можна, використовуючи метод половинок, проводити аналізуючи схрещування з рецесивною гомозиготою за ознакою, що викликає гетерозис. Застосування аналізуючих схрещувань та методу половинок при одноразовому індивідуальному відборі у самозапильних рослин дозволяє прискорити селекційний процес шляхом скорочення часу на проведення багаторазової перевірки по потомству відбираємих окремих рослин, пов'язану з явищем розщеплення в поколіннях відбираємих елітних форм.

Ключові слова: Arabidopsis thaliana (L.) Heynh, гетерозис, ген, мутація, раса

Посилання

Davenport C.B. (1908). Degeneration, albinism and inbreeding. Science, 28, 454-455. https://doi.org/10.1126/science.28.718.454-b

Hulyaev, G.V. (1984). Genetics. M: Kolos.

Hablak S, Riabovol I. (2017). Heterosis at Interaction in Arabidopsis thaliana (L.) Heynh Genes ETR1 and ETR2. Biochem Ind J., 11(4), 1–8.

Skoryk V.V., Lyashko I.M., Nejzhpapa S.S., Daviduk I. M. (2009). Inheritance of morphological and quantitative signs F1 from crossbreeding of donors with excellent selective features of winter rye (Secale cereale). Variety study and protection of rights to plant varieties, 2, 27-34. https://doi.org/10.21498/2518-1017.2(10).2009.59537

Pariy F.M., Ryabovol Ya.S., Riabovol L.O. (2014). A method for controlling the sterility of winter rye plants on hybridization sites using w/w "wax plaque" gene. Innovative developments of the Uman NDS. Uman.

Seed List. The Nottingham Arabidopsis Stock Centre. (1994). Nottingham.: The University of Nottingham.

Petrov, A.P., Plotnikov, V.A., Prokopenko, L.I. (1973). Method of soil culture of Arabidopsis thaliana (L.) Heynh. and the problem of minimizing paratypic variances. Genetics,12 (2), 83-88.

Dospekhov, B.A. (1985). Methods of field experience. M.: Agropromizdat.

Lakin, G. F. (1990). Biometriya. M. : Vysh. shk.

Strunnikov V.A., Strunnikova L.V. (2003). Heterosis can be fixed in the progeny. Nature, 1, 3-7.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-11-06

Номер

№ 5(75) (2018)

Розділ

Агрономія

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).