У статті висвітлено результати польових досліджень із гібридами та сортом сорго зернового щодо впливу агротехнологічних факторів: строків сівби та густоти стояння рослин на структурно-морфологічні показники якості врожаю культури. Якість рослинної продукції, що виробляється в аграрному виробництві, залежить у своїй більшості від агротехнічних факторів. А вирішальним чинником у підвищенні якісних властивостей зерна є весь комплекс агротехнічних заходів у агрофітоценозах, які повинні бути спрямовані на створення оптимальних умов росту самої рослини та формування зерна. Тому актуальним є об’єктивна агробіологічна оцінка сучасного гібридного та сортового складу зернового сорго, дослідження структурно-морфологічних показників врожайності культури в умовах Центрального Лісостепу України.

Мета досліджень – встановити величину структурно-морфологічних показників врожаю сорго зернового гібридів Лан 59 і Прайм та сорту Дніпровський 39 залежно від строків сівби та густоти стояння рослин культури в умовах Центрального Лісостепу України.

Досліди закладали методом розщеплених ділянок способом рендомізації в чотириразовій повторності, відповідно з методикою проведення польових досліджень з удосконалення елементів агротехнічних прийомів вирощування сільськогосподарських культур. У дослідженнях використовували загальнонаукові (аналіз, синтез, спостереження, порівняння, вимірювання), спеціальні (польовий, лабораторний), математично-статистичні та розрахунково-порівняльні методи. У середньому за роки досліджень встановлено, що найбільший розмір (25 і 23 см) суцвіть був у гібридів сорго Лан 59 і Прайм, висіяного в ранній строк та за густоти стояння рослин 100 та 150 тис.шт./га, у сорту Дніпровський цей показник був на рівні 24 см. Загущення агрофітоценозу до 200 і 250 тис.шт./га зменшувало довжину волоті в гібридів та сорту в середньому на 5-6 см.

За другого строку сівби значення показників довжини суцвіття були майже ідентичні й не суттєво відрізнялись від показників першого строку сівби. Зниження запасів ґрунтової вологи, яке відбулося за третього строку сівби суттєво вплинуло на довжину суцвіття сорго. За густоти стояння рослин 100 та 150 тис.шт./га довжина волоті гібридів Лан 59 і Прайм була у межах 22-23 см, у сорту Дніпровський 39 – 19 см. Збільшення густоти стояння рослин сорго до 220-250 тис.шт./га суттєво знижувало довжину суцвіття в гібридів до 17 – 20 см, у сорту – 15см. Маса зерна, сформованого в одному суцвітті сорго зернового суттєво залежала від умов, що були зумовлені різною густотою стояння рослин і строками проведення сівби культури. Найбільшою вона була як у гібридів сорго зернового Лан 59 і Прайм, так і в сорту Дніпровський 39 за сівби в перший строк та за густоти стояння рослин 100 та 150 тис.шт./га й досягала 32,0-56,1 та 41,1-44,4 г відповідно. Збільшенням густоти рослин сорго до 220–250 тис.шт./га встановлено зниження маси зерна у волоті гібридів на 17,8–45,6 % та на 40 % у сорту. За другого та третього строків сівби дана тенденція зберігалась.

Маса 1000 насінин сорго зернового в гібридів Лан 59 і Прайм коливалася в межах 16,1-22,4 г, у сорту Дніпровський 39– 16,7-19,6 г за розрідженої густоти стояння рослин та першого строку сівби. За густоти стояння рослин 220–250 тис.шт./га маса 1000 насінин знижувалась і досягала 15,3–18,2 г у гібридів та 16,5–17,9 г у сорту.

Загущення агроценозу за обома наступними строками сівби істотно погіршувало умови вегетації культури (низька вологозабезпеченість), що негативно позначалося на значених показниках маси зерна в 1 волоті та масі 1000 насінин.

Результатами наукових досліджень встановлено, що строки сівби та густота стояння рослин агрофітоценозу сорго зернового суттєво впливали на величину структурно-морфологічних показників врожаю культури і вони є різними для іншої ґрунтово-кліматичної зони вирощування.

Bezruchko, O. I., Dzhulai, N. P. (2012). Popovnennia rynku sortiv roslyn Ukrainy: sorho zvychaine (dvokolorove) (Sorghum bicolor (L.) Moench.) [Market of varieties in Ukraine: sorghum vulgaris, bicolor (Sorghum bicolor (L.) Moench.)]. Plant Varieties Studying and Protection, 3, 45–51. https://doi.org/10.21498/2518-1017.3(17).2012.58830

Bol'shakov, A. Z., Kolomiets, N. Ya. (2003). Sorgo: ot selektsii k tekhnologii [Sorghum: from breeding to technology]. Rostov-na-Donu: Rostizdat, 112.

Cherenkov, A. V., Cherchel, V. Yu., Shevchenko, M. S., Fedorenko, E. M., Bodenko, N. A., Dziubetskyi, B. V.,… Kostiva, T. H. (2013) Kataloh sortiv ta hibrydiv Instytutu silskoho hospodarstva stepovoi zony NAAN Ukrainy [Catalog of varieties and hybrids of the Institute of Agriculture of the Steppe Zone of the National Academy of Sciences of Ukraine]. Dnipropetrovsk: N.p., 104.

Yeshchenko, V. O., Kopytko, P. H., Opryshko, V. P., Kostohryz, P. V. (2005). Osnovy naukovykh doslidzhen v ahronomii [Basic research in agronomy]. Kyiv: Diia, 288.

Malinovskaya E. V., Gulov Ya. A. (2006). Vliyanie plotnosti poseva i mezhgenotipicheskoy konkurentsii na produktivnost' zernovogo sorgo [Influence of seeding density and intergenotypic rivalry on grain sorghum productivity]. Corn and Sorghum, 2, 23–24.

Makarov, L. Kh. (2006). Sorhovi kultury [Sorghum Crops]. Kherson: Ailant, 264.

Boiko, M. O. (2016). Vplyv hustoty posivu ta strokiv sivby na produktyvnist hibrydiv sorho zernovoho v umovakh Pivdnia Ukrainy [Influence of sowing density and timing of sowing on productivity of hybrids of grain sorghum in the conditions of the South of Ukraine]. Ukrainian Black Sea region Agrarian Science, 3, 96–104.

Boiko, M. O. (2016). Perspektyvy vyrobnytstva sorho zernovoho na Pivdni Ukrainy [Production perspectivies of grain sorghum in the south of Ukraine]. In Modems scientific researches and developments: theoretical value and practical results – 2016: materials of Int. Sci. & Pract. Conf. (pp. 23–24). March 15–18, 2016, Bratislava, Slovak Republik.

Gurskiy, H. A. (2000). Effektivnost' vozdelyvaniya sorgo v OAO «Sorgo» [Efficiency of sorghum cultivation in JSC «Sorghum»]. In Zernovye i kormovye kul'tury (selektsiya, semenovodstvo, tekhnologiya vozdelyvaniya) [Grain and fodder crops: breeding, seed production, cultivation technology] (pp. 6–8). Zernograd: N.p.

Kolomiets, N. Ya. (2003). Intensivnost' nachal'nogo rosta sorgo – vazhnyy selektsionnyy priznak [The intensity of the initial growth of sorghum – an important selection feature]. Plant Breeding and Seed Production, 2, 25–27.

Dospekhov, B. A. (1985). Metodika polevogo opyta (s osnovami statisticheskoy obrabotki rezul'tatov issledovaniy) [Methods of field experiment (with the basics of statistical processing of research results)]. (5nd ed., rev.). Moscow: Agropromizdat, 351.

Volkodav, V. V. (Ed.). (2001). Metodyka derzhavnoho sortovyprobuvannia silskohospodarskykh kultur. Vyp. 2. Zernovi, krupiani ta zernobobovi kultury [The method of state variety testing of agricultural crops. Vol. 2. Grain, cereals and leguminous plants]. Kyiv: Alefa, 65.

Ermantraut, E. R., Prysiazhniuk, O. I., Shevchenko, I. L. (2007). Statystychnyi analiz ahronomichnykh doslidnykh danykh v paketi STATISTICA 6.0 [Statistical analysis of agronomic study data in the Statistica 6.0 software suite]. Kyiv: PolihrafKonsaltynh, 55.