Надіслати цю статтю Мікробіологічна активність ризосфери пшениці полби звичайної за роздільного та інтегрованого застосування гербіциду Пріма Форте 195 і регулятора росту рослин Вуксал Біо Vita
DOI: http://dx.doi.org/10.31548/dopovidi2018.06.012
Анотація
Досліджено вплив різних норм гербіциду Пріма Форте 195 (0,5; 0,6 і 0,7 л/га) і регулятора росту рослин Вуксал БІО Vita (1,0л/т — передпосівна обробка насіння; 1,0 л/га – посходове внесення) на проходження мікробіологічних процесів у ґрунті в посівах пшениці полби звичайної. Найкращі умови для розвитку ґрунтової мікробіоти в посівах полби формуються за використання гербіциду Пріма Форте 195 у нормах 0,5 – 0,6 л/га сумісно з регулятором росту рослин Вуксал БІО Vita у нормі 1,0 л/га на фоні передпосівної обробки насіння цим же регулятором росту в нормі 1,0 л/т, де показники загальної чисельності мікроорганізмів, мікроміцетів і азотобактера в середньому зростали на 33 – 38 %, 33 – 39 % і 2 – 5 % відповідно. За підвищення норми внесення гербіциду Пріма Форте 195 розвиток загальної чисельності мікроорганізмів, мікроміцетів і азотобактера, у порівнянні з меншими нормами, значно знижувався, особливо на початкових етапах дії гербіциду.
За внесення гербіциду Пріма Форте 195 у суміші із РРР Вуксал БІО Vita негативна дія ксенобіотика на мікробіоту ризосфери полби послаблюється, зокрема вона мінімізується за подвійного використання РРР (обробка посівів + обробка насіння перед сівбою).
Ключові слова: мікроорганізми, мікроміцети, азотобактер, гербіцид, регулятор росту рослин, пшениця полба звичайна
Повний текст:
PDFПосилання
Patyka, N. V., Kruhlov, Yu. V., Shein, E. N., Patyka, V. F. (2014). Mikroorhanyzmy pochvy: struktura і funktsyonalnoe raznoobrazіe. Ahrokhimiia i hruntoznavstvo. Spets. vypusk do IХ z’izdu Ukr. tovarystva hruntoznavtsiv ta ahrokhimikiv: Okhorona gruntiv – osnova staloho rozvytku. Knyha tretia. Okhorona gruntiv vid erozii i tekhnohennoho zabrudnennia, rukultyvatsiia, ahrokhimiia, biolohiia gruntiv, 312–313.
Karpenko, V. P., Prytuliak, R. M., Cherneha, A. O. (2014). Azotfiksuvalni mikroorhanizmy rodu Azotobacter ryzosfery yachmeniu ozymoho za obrobky posiviv herbitsydom Kalibr 75 i rehuliatorom rostu roslyn Biolan. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia: Biolohiia, 3, 83–87.
Karpenko, V. P. (2012). Biolohichna aktyvnist hruntu v posivakh yachmeniu ozymoho za dii herbitsydu i ristrehuliatoriv. Visnyk ahrarnoi nauky Prychornomor’ia, 1, 126––131.
Kyrychenko, O. V. (2016). Byolohycheskaia aktyvnost ryzosfernoi pochvy pshenitsy yarovoi v assotsyatsyi s bakteryiami Azotobacter chroococcum T79, modifitsyrovannymi n-atsetyl-d-hliukozaminom. Mikrobiolohiia i biotekhnolohiia, 3, 30–42.
Barea, J. M., Pozo, M. J., Azcon, R. (2005) Microbial cooperation in the rhizosphere. J. Exp. Bot, 56, 1761–1778. https://doi.org/10.1093/jxb/eri197
Brencic, A., Winans, S.C. (2005). Detection and response to signals involved in hostmicrobe interactions by plant-associated bacteria. Microbiol. Mol. Biol. Rev, 69, 155–194. https://doi.org/10.1128/MMBR.69.1.155-194.2005
Barazani, Oz, Friedman, J. (2000). Effect of exogenously applied L-tryptophan on allelochemical activity of plant-growth-promoting rhizobacteria. J. Chem. Ecol,26, 343–349. https://doi.org/10.1023/A:1005449119884
Fons, F., Amellal, N., Leyval, C. (2003). Effects of gypsophila saponins on bacterial growth kinetics and on selection of subterranean clover rhizosphere bacteria. Can. J. Microbiol,49, 367–373. https://doi.org/10.1139/w03-052
Patyka, M. V., Hadzalo, Ya. M., Zaryshniak, A. S., Patyka, T. I. (2017). Ahroekolohichna inzheneriia v biokontroli ryzosfery roslyn ta formuvanni zdorovʼia. Tezy dopovidei XV zizdu Tovarystva mikrobiolohiv Ukrainy im. S.M. Vynohradskoho, 11-15 veresnia 2017 r., 282.
Patyka, V. P., Tykhonovych, I. A., Filipiev, I. D. (1993) Mikroorhanizmy i alternatyvne zemlerobstvo. Kyiv: Urozhai.
Symochko, L. Yu. (2006). Biolohichna aktyvnist gruntu pryrodnykh ta antropohennykh ekosystem v umovakh nyzynnoi chastyny Zakarpattia. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho un-tu, 22, 152–154.
Iutynska, H. O. (2006). Gruntova mikrobiolohiia. Kyiv: Aristei, 2006.
Sytnyk, K. M. (2011). Problemy hlobalnoi fitoriznomanitnosti ta rozvytku fitodiversytolohii . Ekolohiia ta noosferolohiia, 22, 3-4.
Brovko, I. S., Yashchuk, V. U., Chabaniuk, Ya. V. (2017). Vliyanie gerbitsidov na chislennost mikroorganizmov i biologicheskuyu aktivnost pochvyi v agrotsenozah soi. Naukovi dopovidi Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. URL:
http://journals.uran.ua/index.php/2223-1609/article/view/104307/99353.
Storchous, I. M. (2014) Zastosuvannia herbitsydiv: ochikuvanyi efekt ta pobichnyi vplyv. Propozytsiia - Holovnyi zhurnal z pytan ahrobiznesu. URL:
https://www.propozitsiya.com/ua/zastosuvannya-gerbicidiv-ochikuvaniy-efekt-ta-pobichniy-vplivpobichniy-vpliv.
PRIMA FORTE 195, s. e. Herbitsydy / SyngentaUkraina. URL:
https://www.syngenta.ua/product/crop-protection/gerbicidi/prima-forte-195-se.
Wuxal BIO Vita. Unifer. URL:
http://unifer.de/ua/zhivlennya-roslin/wuxal/wuxal-bio-vita.
Zvyagintsev, D. G. (1991).Metody pochvennoy mikrobiologii i biohimii. Moskva: MGU.
Hrytsaienko, Z. M., Hrytsaienko, A. O., Karpenko, V. P. (2003). Metody biolohichnykh ta ahrokhimichnykh doslidzhen roslyn i gruntiv. Kyiv: Nichlava.
Dospehov, B. A. Metodika polevogo opyita (s osnovami statisticheskoy obrabotki rezultatov issledovaniy). Moskva.
Karpenko, V. P., Shutko, S. S. (2018) Chyselnist mikrobioty ryzosfery soryzu za vykorystannia herbitsydu y rehuliatora rostu roslyn. Tavriiskyi naukovyi visnyk, 102, 46–52.
Метрики статей
Metrics powered by PLOS ALM
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
