Експрес оцінка щільності забруднення ґрунту ізотопами плутонію чорнобильського походження
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2022.04.001Ключові слова:
щільність радіоактивного забруднення, 90Sr, 238Pu, 239, 240Pu, Чорнобильська аваріяАнотація
У роботі розглянуто один із підходів знаходження експрес оцінок щільності забруднення ґрунту ізотопами плутонію чорнобильського походження при радіологічному обстеженні сільськогосподарських угідь на південно-західному слідові чорнобильських радіоактивних випадінь за межами Чорнобильської зони відчуження. На основі статистичного аналізу багаторічних вимірювань 90Sr, 238Pu і 239,240Pu у пробах ґрунту, виконаних в УкрНДІСГР НУБіП України, розроблено алгоритм отримання експрес оцінок щільності забруднення ґрунту 239,240Pu і 238Pu чорнобильського походження виходячи із щільності забруднення ґрунту 90Sr. Запропонований алгоритм був апробований на прикладі оцінки щільності забруднення ґрунту ізотопами плутонію чорнобильського походження виведених із сільськогосподарського використання сільськогосподарських угідь Народицького району Житомирської області. Результати апробації показали задовільну збіжність отриманих оцінок щільності забруднення ґрунту ізотопами плутонію чорнобильського походження із експериментальними результатами. Запропонований алгоритм отримання експрес оцінок щільності забруднення ґрунту 238,239,240Pu чорнобильського походження може бути складовою частиною системи прийняття рішень щодо перегляду меж зон радіоактивного забруднення та повернення у використання виведених після аварії на ЧАЕС сільськогосподарських угідь.Посилання
Radiological status of territories assigned to areas of radioactive contamination (in terms of districts) / K .: Ministry of Ukraine for Emergencies and Protection of the Population from the Consequences of the Chornobyl Catastrophe of Ukraine, 2008. 49 p.
The experience of overcoming the consequences of the Chernobyl disaster (agriculture and forestry) / P.P. Nadtochiy and others; K .: "World", 2003. 372 p.
Law of Ukraine "On the legal regime of the territory affected by radioactive contamination as a result of the Chernobyl disaster" of 27.02.91 № 791a-XII.- Information of the Verkhovna Rada of the USSR (VVR), 1991, № 16, p.198, https : //zakon.rada.gov.ua/laws/show/791%D0%B0-127.
Khomutinin Yu., Fesenko S., Levchuk S., Zhebrovska K., Kashparov V. (2020). Optimising sampling strategies for emergency response: Soil sampling. Journal of Environmental Radioactivity. 222, 106344 https://doi.org/10.1016/j.jenvrad.2020.106344
Kashparov V.A., Lundin S.M., Zvarich S.I., Yoschenko V.I., Levchuk S.E., Khomutinin Yu.V., Maloshtan I.N., Protsak V.P. (2003). Territory contamination with the radionuclides representing the fuel component of Chernobyl fallout. The Science of the Total Environment. 317(1-3), 105-119. https://doi.org/10.1016/S0048-9697(03)00336-X
Kashparov V., Levchuk S., Zhurba M., Protsak V., Khomutinin Yu., Beresford N.A., Chaplow J.S. (2018). Spatial datasets of radionuclide contamination in the Ukrainian Chernobyl Exclusion Zone. Earth System Science Data (ESSD). 10, 339-353. https://doi.org/10.5194/essd-10-339-2018
Pavlotskaya F.I. (1997). Basic principles of radiochemical analysis of environmental objects and methods for determining radionuclides of strontium and transuranium elements. Journal of Analytical Chemistry. 52(2) 126.
DSTU ISO 18589-4: 2015 Measurement of radioactivity in the environment. Soil. Part 4. Measurement of plutonium isotopes (plutonium 238 and plutonium 239 + 240) by alpha spectrometry
Chetyrkin E.M., Kalikhan I.L. (1982). Probability and statistics. M.: Finance and statistics, 319 p..
Kashparov V., Levchuk S., Zhurba M., Protsak, V. Beresford, N.A., Chaplow J.S. (2020). Spatial radionuclide deposition data from the 60 km radial area around the Chernobyl Nuclear Power Plant: results from a sampling survey in 1987. Earth System Science Data (ESSD). 12, 1861–1875, https://doi.org/10.5194/essd-12-1861-2020
Perkins R.W., Thomas C.W. (1980). Worldwide fallout. In Transuranic elements in the Environment: Tech. Inf. Center US Department of Energy: DOE/TIC_22880 / ed. W.C. Hanson. Washington, D.C. P. 53–82.
UNSCEAR Report to the General Assembly of Unated Nations with Annexes. – New York:UN, 1982. P. 228, p. 238.
Hemp E. F., Kudryashov V. P., Mironov V. P. (2006). Transuranium elements on the territory of Belarus. Minsk: Belarusian Science, 192 p.
Dufa C., Renaud P. (2005). 238Pu and 239+240Pu inventory and distribution through the lower Rhone valley terrestrial environment (Southern France). Science of the Total Environment. V. 348. P. 164–172
Michel H., Gasparro J., Barci_Funel G., Dalmasso J., Ardisson G., Sharovarov G. (1999). Radioanalytical determination of actinides and fission products in Belarus soils. Talanta. V. 48. P. 821–825.
Tobacco L.Ya. etc. (2002). Atlas Ukraine. Radioactive contamination. LLC "Intelligent GEO Systems". 2008.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).