Біологічно активні підгодівлі бджолиних сімей у весняний період
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2022.02.006Ключові слова:
годівля, бджоли, стимуляція, вуглеводний корм, білковий корм, медова сита, бджолине обніжжя, Бівіта, амінокислоти, вітаміниАнотація
Погіршення екології, в тому числі пестицидне навантаження на довкілля, зменшення природних ресурсів кормів, вирощування у сільському господарстві монокультур та зменшення нектаропродуктивності медоносних рослин унаслідок змін клімату негативно впливають на повноцінне живлення медоносних бджіл та створює необхідність використання додаткових біологічно активних підгодівель.
Метою роботи було дослідити ефективність способів згодовування бджолам біологічно-активних підгодівель у весняний період
Методи. Дослідження проводили в березні-квітні 2022 року на 10-ти бджолиних сім’ях української популяції на приватній пасці у Білоцерківському районі, Київської обл. Добір бджолиних сімей для досліджень здійснювали методом аналогів за силою, кількістю розплоду та кормів. У якості компонентів для створення повноцінної підгодівлі бджолиних сімей використовували мед натуральний з різнотрав’я, бджолине обніжжя з фацелії та лікувально профілактичний препарат Бівіта+ (ТМ BeeWell).
Результати. Підгодівлі на основі натурального меду з різнотрав’я у вигляді канді та медової сити не однаково використовуються бджолиними сім’ями української популяції. За результатами проведених досліджень, найефективніше підгодовувати бджолині сім’ї навесні за середньодобових температур +6…+15℃ медовою ситою з біологічно активною добавкою Бівіта+, яку бджоли використали 100 мл за 18 год. Інші варіанти підгодівель бджоли використовували з меншою інтенсивності у такій послідовності: канді з Бівіта, медова сита з обніжжям фацелії, медова сита без добавок, канді з обніжжям фацелії. Канді та медова сита з додаванням бджолиного обніжжя фацелії використовувались бджолами найгірше.
Перспективи подальших досліджень полягають у розроблені цілорічної схеми підгодівель бджолиних сімей з використанням біологічно активних речовин з метою повноцінного живлення бджіл.
Посилання
Bezpalyi, I. F. (2021). Eksperymentalne obgruntuvannia biotekhnolohichnykh pryiomiv dlia pidvyshchennia produktyvnosti bdzhil i polipshennia yakosti medu v protsesi yoho dozrivannia. (Dys. kan. s.-h. nauk.). Bilotserkivskyi natsionalnyi ahrarnyi universytet), Bila Tserkva.
DeGrandi-Hoffman, G., & Chen, Y. (2015). Nutrition, immunity and viral infections in honey bees. Current Opinion in Insect Science, 10, 170-176.
Adamchuk, L. O. (2017). Bdzholyne obnizhzhia: monohrafiia. Kyiv.
Verbelchuk, T., Pyaskivskiy, V., Verbelchuk, S., & Havrylovskyi, V. (2021). Rationalizality for the use of forest harvesting in the formation of bees immunity. Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, (2 (45)), 68-76.
Adamchuk, L. O., Boiarchuk, S. V., Lavrinenko, K. V., Dvykaliuk, R. M., & Martseniuk, N . (2019). Development of bee colonies based on early spring feeding according to the developed scheme. Animal Science and Food Technology, 10(2), 5-11.
Kovalskyi, Y., Gutyj, B., Fedak, V., Kovalska, L., & Druzhbiak, A. (2021). The influence of feed quality on the development and productivity of bee queens. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Agricultural sciences, 23(95), 71-75.
Boiarchuk, S. V., Pylypko, K. V., & Adamchuk, L. O. (2020). The effectiveness of feeding bees for use in fruit crops pollination. Animal science and food technology, 11(3), 5-21
Hrachova, V. H. (2021). Optymizatsiia tekhnolohii vyrobnytstva tovarnoho medu v tovarystvi z obmezhenoiu vidpovidalnistiu «Zoria» Synelnykivskoho raionu Dnipropetrovskoi oblasti. (Dyplomna robota na zdob. OS «Mahistr»). Dniprovskyi derzhavnyi ahrarno-ekonomichnyi universytet, Dnipro
Hoover, S. E., Ovinge, L. P., & Kearns, J. D. (2022). Consumption of supplemental spring protein feeds by western honey bee (hymenoptera: apidae) colonies: effects on colony growth and pollination potential. Journal of Economic Entomology. Retrieved from https://doi.org/10.1093/jee/toac006/
Al-Ghamdi, A. A., Abou-Shaara, H. F., & Ansari, M. J. (2021). Effects of sugar feeding supplemented with three plant extracts on some parameters of honey bee colonies. Saudi Journal of Biological Sciences, 28(4), 2076-2082.
Brovarskyi, V. D., Brindza, Ya., Otchenashko, V. V., Povoznikov, M. H., & Adamchuk, L. O. (2017). Metodyka doslidnoi spravy u bdzhilnytstvi. Kyiv.
Liolios, V., Tananaki, C., Papaioannou, A., Kanelis, D., Rodopoulou, M. A., & Argena, N. (2019). Mineral content in monofloral bee pollen: Investigation of the effect of the botanical and geographical origin. Journal of Food Measurement and Characterization, 13(3), 1674-1682.
BeeWell – Ekolohichni zasoby dlia bdzhilnytstva. (2022). Bivita+. Retrieved from https://beewell.com.ua/shop/bivita/
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).