Екологічні проблеми функціонування полезахисних лісосмуг в умовах зміни клімату
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2022.02.001Ключові слова:
екологічні проблеми, зміни клімату, глобальне потепління, екологічні функції, полезахисні лісосмугиАнотація
Загальносвітові показники останнього століття підтверджують тенденцію підвищення температури повітря на 0,74°С і це є однією з причин зміни клімату. Наслідками підвищення температури є посухи, скорочення морозного періоду, різке зростання екстремальних кліматичних явищ. Дослідження науковців підтверджують, що підвищення середньої температури повітря за рік на 1°С може викликати переміщення на північ широтних меж кліматичних зон у межах України на 160 км. Дані статистики за 2018 рік підтвердили тенденцію швидкого пришвидшення глобального потепління. Аналіз результатів, що призвели до змін клімату в Україні мають подвійний характер. З одної сторони при підвищенні середньої температури зростає агроресурсний фактор, який підвищує продуктивність агроекосистем. З іншої сторони, відбувається постійне зростання частоти і тривалості посух в Україні, які спостерігались у другому тисячолітті і загрожують зниженню продуктивності агроекосистем.
Вчені прогнозують, що глобальне потепління має незворотній характер, тому охорона, збереження та відтворення системи полезахисних насаджень, які займають особливе місце у системі заходів з адаптації сучасного землеробства до змін кліматичних умов, має вирішальне значення. Полезахисні лісосмуги відіграють поліфункціональну роль, яка підтверджується спостереженнями, дослідженнями та практичною діяльністю. Тому на сьогоднішній день збереження і створення полезахисних смуг є одним з ефективних напрямів у комплексному підході до адаптації землеробства і рослинництва до зміни клімату.
Посилання
Dudiak, N.V., Pichura, V.I., Potravka, L.O. (2019). Ekoloho-ekonomichni aspekty lisorozvedennia v Ukraini v konteksti staloho zemlekorystuvannia [Ecological and economic aspects of afforestation in Ukraine in the context of sustainable land use]. Zemleustrii, kadastr i monitorynh zemel, 2, 49-63.
Myronov, V.V. (1968). Zashchytnoe lesorazvedenye (opyt Volgogradskoy oblast) [Protective afforestation (experience of the Volgograd region)]. Moskow: Lesnaya promyshlennost', 92.
Vysotskyi, H.N. (1950). Uchenye o vlyianyy na yzmenenye sredы eho proyzrastanyia y na okruzhaiushchee prostranstvo (uchenye o lesnoi pertynentsyy) [The doctrine of the impact on the change in the environment of its growth and on the surrounding space (the doctrine of forest pertinence)]. Moskow: Hoslesbumyzdat, 102.
Lukisha, V.V. (2013). Problemy polezakhysnykh lisosmuh u ahrolandshaftakh Ukrainy v konteksti zmin klimatu [Problems of field protective forest belts in agrolandscapes of Ukraine in the context of climate change]. Ekolohichni nauky, 2 (25), 56-64
Openko, I.A. (2016). Ekoloho-ekonomichni zasady ratsionalnoho vykorystannia ta okhorony zemel pid polezakhysnymy lisovymy nasadzhenniamy [Ecological and economic principles of rational use and protection of lands under protective forest plantations]. Kyiv: «Komprynt», 183.
Cholovskyi, Yu.M. (2010). Ahrolisomelioratyvni zakhody yak skladnyk ratsionalnoho zemlekorystuvannia [Agroforestry measures as a component of rational land use]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy, 20.5, 58-62.
Lukysha, V.V. (1978). Melyoratyvnaia rol uzkykh vodorehulyruiushchykh lesnыkh polos [Ameliorative role of narrow water-regulating forest belts]. Lesovedenye, 6, 42-44.
Pylypenko, A.Y. (1973). Vetrozashchytnaia эfektyvnost polezashchytnыkh lesnыkh polos razlychnыkh konstruktsyi v oblystvennom y bezlystvennom sostoianyy [Windproof efficiency of field-protective forest belts of various designs in leafy and leafless state]. avtoref. dys. … kand. s.-kh. nauk. Kyiv, 32.
Dehtiarov V.V. (2006). Vmist koloidnykh form humusu v tsilynnykh i ornykh chornozemakh [The content of colloidal forms of humus in virgin and arable chernozems]. Visnyk KhNAU, 6, 55-62.
Shanda, L.V. (2006). Aspekty stepovoho lisoznavstva: biotsenotychni partsely ta yikh periodychna ekotypichna systema [Aspects of steppe forestry: biocoenotic plots and their periodic ecotypic system]. Hruntoznavstvo, 7, 3 (4),
-91.
Pylypenko, O.I. (2004). Systema zakhystu hruntiv vid erozii [Soil erosion protection system]. Kyiv: Zlatoiar, 435.
Dovbysh, L.L. (2002). Zabrudnennia vazhkymy metalamy dernovo-pidzolystykh hruntiv lisoahrarnykh landshaftiv Polissia [Heavy metal pollution of sod-podzolic soils of forest-agricultural landscapes of Polissya]. avtoref. dys. … kand. s-h. nauk. Zhytomyr, 19.
Maksymenko, N.V. (2009). Ahroekolohichne znachennia tryvaloho isnuvannia systemy lisosmuh [Agroecological significance of the long-term existence of the forest belt system]. Naukovi pratsi Umanskoho un-tu sadivnytstva, 71,
-232.
Lukysha, V.V. (1978). Mylyoratyvnaia rol uzkykh vodorehulyruiuchykh lesnыkh polos [Miliorative role of narrow water-regulating forest belts]. Lesorazvedenye, 6, 42-48.
Yukhnovskyi, V.Iu. (2005). Lisoahrarni lanshafty rivnynnoi Ukrainy: optymizatsiia, normatyvy, ekolohichni aspekty [Forest agrarian landscapes of plain Ukraine: optimization, standards, ecological aspects]. Kyiv: Instytut ahrarnoi ekonomiky, 273.
Hladun, H.B. (2005). Znachennia zakhysnykh lisovykh nasadzhen dlia zberezhennia staloho rozvytku ahrolandshaftiv [The importance of protective forest plantations for the sustainable development of agricultural landscapes]. Naukovyi visnyk Ukr. DLTU, 15, 113-118.
Stadnik, A.P. (2008). Landshaftno-ekolohichna optymizatsiia system zakhysnykh lisovykh nasadzhen Ukrainy [Landscape and ecological optimization of protective forest plantation systems of Ukraine]. avtoref. dys. … d-ra s.-h. nauk. Kyiv: Instytut ahroekolohii, 46.
Furdychko, O.I., Stadnik, A.P. (2008). Lisovi melioratsii yak osnovnyi faktor stabilizatsii stepovykh ekosystem [Forest reclamation as a major factor in stabilizing steppe ecosystems]. Ekolohiia ta noosferolohiia, 19, 3 (4), 13-24.
Bila, Yu.M. (2016). Zakhysne lisorozvedennia v ahrolandshaftakh pivdenno-skhidnoi chastyny Bairachnoho stepu [Protective afforestation in agrolandscapes of the south-eastern part of the Bayrach steppe]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy, 26.3, 15-21.
Zhuravlev, Y.Y., Sokolov, D.V. (1969). Lesnaia fytopatolohyia. Lesnaia promыshlennost [Forest phytopathology. Timber industry], 367.
Lukisha, V.V. (2013). Ekolohichni funktsii polezakhysnykh lisovykh nasadzhen [Ecological functions of field protective forest plantations]. Ekolohichni nauky, 1, 56-64.
Zakliuchnyi zvit za rezultatamy NDR «Doslidzhennia napravlenosti ta intensyvnosti eroziinykh protsesiv u berehovii zoni Chornoho ta Azovskoho moriv v zviazku iz zminoiu klimatu» [Final report on the results of the research "Study of the direction and intensity of erosion processes in the coastal zone of the Black and Azov Seas due to climate change"]. URL: http://dvs.net.ua/erber/index_ua.shtml.
Hladun, H.B., Hladun, Yu.H., Yukhnovskyi, V.Iu. (2013). Optymizatsiia lisomelioratyvnoho kompleksu na adaptyvno-landshaftnii osnovi [Optimization of forest reclamation complex on an adaptive-landscape basis]. Naukovyi visnyk NUBiP, 187 (2), 104-111.
Pavel Šťastný, Milan Lapin. (2014). Slovenský hydrometeorologický ústav, Bratislava, Fakulta matematiky, fyziky ainformatiky UK.
Pecho, Jozef Mgr. (2014). Globálne dopady klimatickej zmeny, v Adaptácia na zmenu klímy – naliehavá úloha miest!», Karpatský rozvojový inštitút, Košice.
Balabukh, V.O. (2013). Potochna ta ochikuvana zmina klimatu, yii vplyvy ta naslidky na terytorii Ukrainy, Zakarpattia ta Rakhivskoho raionu [Current and expected climate change, its impacts and consequences on the territory of Ukraine, Zakarpattia and Rakhiv district]. v ramkakh proektu LOC-CLIM-ACT: Mistsevi dii shchodo vplyvu klimatychnykh zmin. URL: https://ucn.org.ua/?p=2103.
Balabukh, V.O. (2013). Rehionalni proiavy hlobalnoi zminy klimatu v Zakarpatskii oblasti [Regional manifestations of global climate change in the Transcarpathian region]. Ukrainskyi hidrometeorolohichnyi zhurnal, 13, 55-62.
Balabukh, V.O., Lukianets, O.I. (2015). Zmina klimatu ta yoho naslidky u Rakhivskomu raioni Zakarpatskoi oblasti [Climate change and its consequences in Rakhiv district of Zakarpattia region]. Hidrolohiia, hidrokhimiia, hidroekolohiia, 2 (37), 132-148.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
