Фізико-хімічні показники сінажу люцерни за різних режимів його ферментування
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi5(105).2023.015Ключові слова:
зіпсований корм, мінеральні речовини, бактерії, компост, температура, Фосфор КальційАнотація
За порушення технології заготівлі та використання сінажу люцерни значна його маса псується, що у свою чергу вимагає додаткових витрат для його утилізації. Неконтрольоване його гниття має негативний вплив на навколишнє середовище. Ефективним способом утилізації зіпсованого сінажу є його ферментування із використанням біопрепаратів. Невивченим є компостування зіпсованого сінажу за допомогою біодеструкторів вітчизняного виробництва БТУ-ЦЕНТР. Метою роботи було встановлення фізико-хімічних показників ферментованого сінажу за дії різних доз біодеструктора. Ферментацію зіпсованого сінажу здійснювали у буртах. У контролі ферментування проводили без використання біодеструкторів. У І, ІІ та ІІІ дослідній групі зіпсований сінаж обробляли біодеструктором у дозі 5,0; 10,0 та 20,0 см3/т. Під час експерименту визначали температуру компостованої маси, вміст у сінажі сирого протеїну, Нітрогену, Фосфору та Кальцію.
Доведено, що температура ферментування сінажу люцерни змінювалась в залежності від дози використання біодеструктора. Порівнюючи між дослідними групами найбільша температура була встановлена у біомасі сінажу куди додавали біодеструктор у дозі 20,0 см3/т. Найдовше компостування сінажу люцерни у термофільному режимі було у ІІІ дослідній групі. За ферментування встановлено зниження вмісту сирого протеїну, Фосфору та Нітрогену у сінажі люцерни як у контролі так і у дослідних групах. На статистично значущу величину підвищується вміст Кальцію у ферментованій біомасі із дослідних груп відносно показника у сінажі до компостування. Науково-практичний інтерес представляють подальші дослідження вмісту бактерій у ферментованій біомасі зіпсованого сінажу люцерни за використання вітчизняного біодеструктора.Посилання
Babenko S. Tytarova O. Sino z liutserny: perevah ta nedoliky // Tvarynnytstvo veterynariia. 2019. № 19. S. 52-54.
Zahotivlia liutsernovoho sylosu - 2016: uroky i vysnovky// Moloko i ferma, 2017. №2. S. 39.
Patent na korysnu model № 96286. Ukraina, MPK A 23K 3/00, 3/02, 3/03 Kurnaiev O.M., Syrovatko K.M., Vyhovska I.O. ta in., zaiavka U№201409229 vid 18.08.2014, opublikovano 20 26.01.2015r. Sposib pidvyshchennia enerhetychnoi tsinnosti ta stiikosti do aerobnoho psuvannia sinazhu z bobovykh trav.
Khan, N., et al., (2014). Maturity indices composting of chicken manure and sawdust with biochar. Bioresour. Technol. 168, 245-251.
Amir, S., et al., (2008). Microbial community dynamics during composting of sewage sludge and straw studied through phospholipid and neutral lipid analysis, J.Hazard. Mater. 159 (2-3), 593-601.
Raut, M.P., et al., (2008). Microbial dynamics and enzyme activities during rapid composting of municipal solid waster – a compost maturity analysis perspective. Bioresource Technology. 99 (14), 6512-6519.
Liu, D., et al., (2011). Changes in biochemical and microbiological during the period of rapid composting of dairy manure with rice chaff. Bioresource Technology. 102, 9040-9049.
Nakasaki, K., et al. (2011). Production of well-matured compost from night-soil sludge by an extremely short period of thermophilic composting. Waste Manage. 31, 495-501.
Blazy, V., et al. (2014). Process condition influence on pig slaughter house compost quality under forced aeration. Waste Biomass Valor. 5, 451-468.
Zhahg, H. et al., (2016). Influence of aeration on volatile sulfur compounds (VSCs) and NH3 emissions during aerobic composting of kitchen waste. Waste Manage.58, 369-375.
Gunindra, N. C. (2012). Use of vermicomposting biotechnology for recycling organic wastes in agriculture, International Journal of Recycling of Organic Wastes in Agriculture, 1:8
Nasiru, A., Ismail, N. and Ibrahim M.H. (2013). Vermicomposting: Tool for Sustainable Ruminant Manure Management. Journal of Waste Management Volume. dx.doi.org 10.1155/2013/732759
Bremner JM. (1996). Nitrogen – total. In: Sparks DL, editor. Methods of soil analysis. Part 3 – Chemical methods. Madison, WI:SSSA Inc. 1085-121.
Zong L., et al. (2015). Dairy manure protein analysis using UV-vis based on the Bradford method, Anal. Methods 7, 2645-2652.
Wolf, A., Watson, M., and Wolf, N. (2003). Digestion and Dissolution Methods for P, K, Ca, Mg and Trace Elements. In: Peters, J., Ed., Recommended Methods of Manure Analysis, University of Wisconsin-Extension, Madison, 30-38.
DSTU OIML R 133:2019 Termometry ridynni skliani (OIML R 133:2002, IDT) vid 21 hrudnia 2019 r. № 466 z 2021-01-01
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
