Біотестування антропогенного впливу на ділянки р. Рось та р. Протока за життєздатністю ікри та личинок коропових риб
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi6(106).2023.003Ключові слова:
біотестування, виживання, ікра і личинки риб, амонійний азот, нітрити, нітрати, фосфати, токсичність середовищаАнотація
Наведено результати досліджень гідрохімічного стану дослідних водойм, які в повній мірі відповідають характеру забруднення. Відмічено істотне підвищення концентрації амонійного азоту у воді р. Рось в районі с. Городище, с. Пилипча та у воді р. Протока в районі с. Піщана порівняно з р. Рось поблизу дендропарку Олександрія. Також спостерігається перевищення норм концентрації нітрит-іонів у воді в р. Протока поблизу с. Піщана порівняно з іншими дослідними ділянками, що свідчить про свіже забруднення водойми. У воді р. Рось в районі с. Городище, с. Пилипча та у воді р. Протока в районі с. Піщана вміст нітрат-іонів був вище порівняно з р. Рось (біля дендропарку Олександрія), що є наслідком постійного потрапляння змивів з сільськогосподарських угідь, які є прилеглими територіями до цих ділянок.
Досліджено рівень забруднення деяких ділянок р. Рось та р. Протока за виживаністю (життєздатністю) ікри, що розвивається, та личинок коропа і білого товстолобика. Аналіз результатів біотестування ступеню токсичності води з цих водойм показав, що життєздатність ікри у воді з ділянок, які знаходились біля с. Пилипча і с. Піщана була дещо більшою, ніж у ікри, яка інкубувалась у воді з району біля с. Городище та дендропарку Олександрія.
Зниження виживаності ембріонів риб (с. Городище і дендропарку Олександрія) опосередковано пов’язане з вищою концентрацією фосфат-іонів у воді відібраній на цих ділянках. За таких умов можливе зростання чисельності бактеріоплактону, яке порушує кисневий режим у середовищі і призводить до негативних наслідків.
У найбільш забрудненій воді біля с. Піщана та с. Городище виживаність личинки коропа була нижчою, ніж у воді біля дендропарку Олександрія та с. Пилипча. Це свідчить про те, що на личинкових стадіях розвитку риби найбільш вразливі до токсичного середовища. Відмічено, що концентрація фосфору фосфатів ділянки р. Протока біля с. Піщана була мінімальна відносно інших дослідних точок відбору проб. Тому особлива роль в токсичному впливі на життєздатність личинок риб відводиться присутності у воді неорганічного азоту. Надмірне надходження сполук азоту, особливо амонійного та нітритного, істотно знижує життєздатність личинок коропа, які залишили оболонку.
Встановлено, що більш чітким індикатором токсичності середовища є показники виживаності обох видів риб, що знаходяться на ранньому постембріональному етапі розвитку.Посилання
Levkivskyi S. S. Padun M. M. (2006). Ratsionalne vykorystannia i okhorona vodnykh resursiv. Kyiv: Lybid. 280.
Khilchevskyi V.K., Zabokrytska M.R., Kravchynskyi R.L. (2016). Ekolohichna standartyzatsiia ta zapobihannia vplyvu vidkhodiv na dovkillia. Kyiv: VPTs Kyivskyi universytet. 192.
Intehralni ta kompleksni otsinky stanu navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha (2015). Monohrafiia / O.H. Vasenko ta yin. Kharkiv: NUHZU. 419.
Monitorynh dovkillia (2015). Navch. posib. / Za red. Petrenko O. V., Pavlenko V. O. Kyiv: Kyivskyi un-t. 303.
Monitorynh ta inzhenerni metody okhorony dovkillia (2000). Navch. posib. / Za red. A. I. Matsniev ta in.. Rivnenskyi derzh. tekhnichnyi un-t. Rivne : VAT Rivnenska drukarnia. 504.
EU Water Framework Directive 2000/60/EC. Official Journal of the European Communities, 22.12.2000. L 327/1. 118 p.
Chukhrii Yu.P. Bioindykatsiia. Biotestuvannia. Biomonitorynh (2014). Konspekt lektsii. Odesa: ONAKHT. 41.
Lysytsia A.V. Bioindykatsiia i biotestuvannia zabrudnenykh terytorii (2018). Metodychni rekomendatsii do samostiinoho vyvchennia dystsypliny. Rivne: Doka-tsentr. 94.
Krainiukov O.M., Striian K.O., Krainiukov O.O. (2018). Vstanovlennia metrolohichnykh kharakterystyk metodyky biotestuvannia z vyznachennia hostroi letalnoi toksychnosti vody na rybakh Brachydanio rerio hamilton-buchanan / Biolohichni nauky Young Scientist. 9(61). 279–281.
Hidroekolohichnyi stan baseinu richky Ros (2009). Za red. V.K. Khilchevskoho. Kyiv: Nika-Tsentr. 116.
Praktykum z ikhtiolohii (zahalnoi i spetsialnoi). (2022). [navchalnyi posibnyk]. Shevchenko P.H. ta yin. Kherson : Oldi-Plius. 583.
Hayatsu M., Tago K. & Saito M. Various players in the nitrogen cycle: Diversity and functions of the microorganisms involved in nitrification and denitrification. Soil Science and Plant Nutrition. Vol. 54. 2008.
Sadovska I.B. (2010). Analiz i rozrakhunok protsesu nitryfikatsii pry ochysttsi stichnykh vod. Ekolohichna bezpeka ta pryrodokorystuvannia. Zb. nauk. prats. Kyiv. Vyp. 6.129–139.
Henze M., Harremoes P., Jansen G., Arwin E. (2002). Wastewater Treatment. Berlin, New York. 430 p.
Klymenko M.O. (2006). Monitorynh dovkillia. Kyiv: Akademiia. 124–136.
Avramenko N. I. (2013). Vydy vodorostei u richtsi Vorskla, shcho vyklykaiut "tsvitinnia" vody. Visnyk Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii. 1. 158–162.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).