Використання підщеп горіха чорного для створення високопродуктивних плантаційних насаджень горіха грецького
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi.2(108).2024.021Ключові слова:
сорт 'Вебу-6', сорт 'Chandler', сорт 'Казаку', щеплення, схожість насіння, саджанці, архітектоніка кореневих системАнотація
Проведено порівняльний аналіз схожості насіння та росту сіянців горіха грецького та чорного в умовах Правобережного Лісостепу України. Встановлено, що у рядках при глибині сівби 10 см і 13 см показник схожості горіха грецького мав найвищі показники і становив 70 % та 63 % відповідно, а горіха чорного – 80 % та 84 %. Найнижчий показник схожості спостерігали при глибині сівби 17 см у горіха грецького, та 6 см у горіха чорного 46 % та 39 % відповідно. З'ясовано вплив положення насінин горіха грецького на його схожість. Зокрема, при сівбі способом «вершиною вверх» і «на ребро» схожість становила 70 % і 72 %, що на 24-26 % вище, порівняно із способом «вершиною вниз» та «боком у ряду». Встановлено, що енергія проростання сіянців горіха чорного є вищою, порівняно із сіянцями горіха грецького. Перші ознаки проростання горіха чорного спостерігалися на 7 днів раніше, ніж у польових посівах горіха грецького. Виявлено, що основний ріст сіянців у висоту розпочався з кінця першої декади червня і тривав до першої декади серпня. Середня висота сіянців горіха чорного становила 50 см, тоді як середня висота сіянців горіха грецького була на 19 см нижча і складала 31 см. Вихід стандартних сіянців горіха чорного було зафіксовано на рівні 69 % від загальної кількості сіянців, тоді як у горіха грецького цей показник становив лише 12 %. Досліджено сумісність сортів 'Вебу-6', 'Chandler' і 'Казаку' із горіхом чорним і горіхом грецьким під час вирощування щеплених саджанців. Встановлено, що відібрані дослідні сорти горіха грецького, які було прищеплено на сіянці горіха чорного, показали приблизно однакове утворення тканин калюсу, крім сорту 'Вебу-6'. Це вчергове підтверджує інформацію, що не усі сорти горіха грецького можуть брати участь у міжвидових комбінаціях. З’ясували, що довжина центрального кореня у горіха чорного в кінці першого року вирощування на 15 см більша від довжини центрального кореня горіха грецького і становить в середньому 43 см. Основне галуження бічних коренів у горіха грецького відбувається на глибині від 10 до 20 см. Кількість основних скелетних коренів загалом становить 3-4 одиниці. Сіянці у кінці першого року вирощування мали помітно меншу кореневу систему у порівнянні з горіхом чорним. Коренева система стандартних сіянців горіха чорного в середньому на 60 % більша, ніж у горіха грецького. Основне галуження бічних коренів в середньому знаходиться на довжині кореня від 7 до 30 см. Так само як і в горіха грецького, коренева система горіха чорного має 2-3 яруси. Кількість скелетних коренів у середньому становить 8-10 штук, а довжина основних скелетних коренів коливається від 15 до 30 см. За результатами досліджень можна зробити висновок, що саджанці горіха грецького, щеплені на сіянцях горіха чорного мають перспективи для подальшого впровадження у виробництво, так як можуть швидше вступати у плодоношення, мають відносно стриманий ріст, дозволяють на третій рік життя розпочати формування крони і мають більш потужну кореневу систему.
Посилання
Aboimova, O.M. (2020) The phenomenon of dichogamy and productivity of representatives of the genus Juglans L. in the conditions of Kyiv Polissya Scientific Bulletin of the National Technical University of Ukraine, 30 (3), pp. 47-50 doi: https://doi.org/10.36930/40300308
Aboimova, O.M., Levon , V.F. (2019) Drought tolerance of species of the genus Juglans L. in the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine. News of the Askania-Nova Biosphere Reserve, 21, 183-186 https://doi.org/10.53904/1682-2374/2019-21/25
Badalov, P. P (1979). Forms of walnut gorix for the steppe regions of the Right Bank of Ukraine Forestry, paper and woodworking industry, 4, 18-20.
Boyko, T. O., Kostrytska, K. O., & Dementieva, O. I. (2019). Features of growing Juglans regia L. in the conditions of Kherson region. Tavrian Scientific Bulletin, 108, 218-223. doi: https://doi.org/10.32851/2226-0099.2019.108.29
Guz, M. M., & Grechanyk, R. M. Y. (2008). Polymorphism and selection of walnut. Scientific works: Collection of scientific works of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine. 6, 74-77.
Guz, M. M. (1996) Root systems of tree species of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine, Yasmina, 145.
Dronyk, N.I. (2015) Highly productive varieties of walnut for industrial gardening. Garden, grapes and wine of Ukraine. 5(8), 12-15.
DSTU 5036:2008 (2009). Seeds of trees and shrubs. Methods of sampling, determination of pu-rity, 1,000-seed weight, and moisture content. [Effective from January 01, 2009]. Official edition. Kyiv: Ukraine’s Derzh spozhyvstandart (in Ukrainian)
DSTU 8558:2015 (2017). Seeds of trees and shrubs. Methods for determining sowing qualities (germination, viability, good quality). [Effective from January 01, 2017]. Official edition. Kyiv: the UkrNDNTs State Enterprise (in Ukrainian)
DSTU 7127:2009 (2011). Seeds of trees and shrubs. Methods of phy-topathological and entomological examination. [Effective from January 01, 2012.Offi cial edition. Kyiv: Ukraine’s Derzhspozhyvstandart (in Ukrainian)
DSTU 4780:2007 (2008) Planting material of nut-bearing crops. Technical conditions:. - [Effective from 2009.01.01]. - K.: Derzhspozhyvstandart Ukrainy (in Ukrainian)
DSTU 9053: 2020 (2021). Seeds of trees and shrubs. Sowing qualities. Technical specifications. [Effective from 2021-04-01]. Published by the official. Kyiv: SE "Ukr NRDC".(in Ukrainian)
Yermolenko, A.P. On the selection of winter-hardy and fast-growing forms of seedlings of the Greek ropixa (Juglans regia L.) Collection of works on selection and physiology of tree species, 1936, 9-24.
Ishchuk, G.P. (2013) History of origin, distribution and phylogenetic relationships of the genus Juglans Scientific, Bulletin of the National Forestry and Hunting University of Ukraine, 23(5), 62-68.
Mezensky, V.M (2018) History and prospects of zoning and registration of walnut varieties (Juglans regia L.) in Ukraine. Plant Varieties Studying and Protection. 14 (2), 137-143 https://doi.org/10.21498/2518-1017.14.2.2018.134759
Sobol, V.A., Natalchuk, D.Y. (2015) Cultivation of peach (Persica vulgaris Mill.) planting material on clonal rootstocks in the northern part of the Forest-Steppe of Ukraine. Horticulture, 70, 52-57.
17. Sobol, V. A.; Natalchuk, D. Y. (2015) Features of the root system development of peach (Persica vulgaris Mill.) seedlings depending on the rootstock in the northern part of the Forest-Steppe of Ukraine. Horticulture, 69, 104-110.
Avanzato, D., et al. Propagation Ability of Selected Walnut Hybrids (Juglans regia L. × J. nigra L.). In: V International Walnut Symposium 705. 2004. p. 359-364. https://doi.org/10.17660/ActaHortic.2005.705.50
M. Emilia, M. Spada, I. Beritognolo, F. Cannata (1995) Differentiation of walnut hybrids (Juglans nigra L. X Juglans regia L.) through RAPD markers. In: III International Walnut Congress 442. p. 43-52. https://doi.org/10.17660/ActaHortic.1997.442.4
Leslie, C.A. and McGranahan, G.H. (2014). The california walnut improvement program: scion breeding and rootstock development. Acta Hortic. 1050, 81-88. https://doi.org/10.17660/ActaHortic.2014.1050.9
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).