Структура та властивості сталі марки 7ХНМФБ для виготовлення дереворізальних пил

Автор(и)

  • Z. Sirko Український державний науково-дослідний інститут «Ресурс»
  • O. Storozh Український державний науково-дослідний інститут «Ресурс»
  • S. Okhrimenko Український державний науково-дослідний інститут «Ресурс»
  • D. Torchilevsky Український державний науково-дослідний інститут «Ресурс»
  • E. Starish Український державний науково-дослідний інститут «Ресурс»
  • L. Shevchuk Український державний науково-дослідний інститут «Ресурс»
  • N. Tsiren Український державний науково-дослідний інститут «Ресурс»
  • Heinrich Nickel Altendorf Gmbh &Co KG Maschinenbau

DOI:

https://doi.org/10.31548/dopovidi4(104).2023.013

Ключові слова:

інструментальна легована сталь, хімічний склад, структура, властивості, експлуатація

Анотація

В статті висвітлені питання, пов’язані із розробленням нової вітчизняної інструментальної легованої сталі марки 7ХНМФБ для виготовлення дереворізальних пил. Зазначено, що названі пили раніше виготовляли із інструментальних легованих сталей марок 9ХФ та 9ХФМ, які виплавлялись у Російській Федерації (РФ) та із них теж у РФ виготовляли дереворізальні пили. Із набуттям незалежності ці пили стали дефіцитними і виникло питання розроблення вітчизняної інструментальної легованої сталі для виготовлення названих пил. За основу були взяті відомі леговані інструментальні сталі та до їхнього хімічного складу додатково були введені такі елементи як ніобій, кальцій, алюміній та рідкоземельні елементи. Отримали нову вітчизняну леговану інструментальну сталь марки 7ХНМФБ, яка у порівнянні із відомими сталями має ряд суттєвих переваг. До них можна віднести значне зниження вмісту шкідливих домішок сірки та фосфору, що досягається як технологією виплавлення та введенням у склад сталі додаткових елементів. Введення алюмінію приводить до зміни і якості і форми розподілу неметалічних включень, що підвищує пластичні характеристики та збільшує опір в’язкості руйнування. Сталь нової марки відрізняється більш високим значенням ударної в’язкості (особливо за від’ємних температур), опором виникнення та розповсюдження тріщин.

Посилання

Kiryk М.D. (2006). Mekhanichne obroblenya derevyny ta derevnych materialiv. Lviv: TzOV «Kolorove nebo», 412 s.

Kiryk М.D. (1999). Instrument dlya obroblenya derevyny ta derevnych materialiv. Kolomyya: VMTS Kolomyiskogo mekhaniko-tekhnologichnogo koledzhu, 190 s.

Sirko Z.S. (2012). Strichkopylkovi verstaty ta linii na ikh osnovi: Monografiya. Kyiv: «Osvita Ukrainy», 232 s.

Sirko Z.S. (2017). Ekspluatatsiya lisopylyalnykh ram: Monografiya. Kyiv: «Tsentr uchbovoi literatury», 208 s.

Biletskyi М.О., Sirko Z.S., Pinchevska О.О., Golovach V.М., Marchenko N.V., Buyskikh N.V. (2016). Resursozberigaiucha tekhnologiya rozpyliuvanya nyzko tovarnoii dereviny kruglopylkovymy verstatamy. Kyiv: «Tsentr uchbovoi literatury», 144 s.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-08-30

Номер

Розділ

Техніка і автоматика Agriculture 4.0